Інфопакет

«Прикладна лінгвістика (редакторсько-перекладацька та експертна діяльність)»

23386

Cтупінь вищої освіти «магістр», спеціальність «філологія», спеціалізація «прикладна лінгвістика»

2 роки

120

7

Другий (магістерський)

Гуманітарні науки

Філологія

На навчання для здобуття ступеня магістра приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра або магістра чи освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста. Конкурсний відбір для здобуття ступеня магістра здійснюється за результатами вступних випробувань у формі: єдиного вступного іспиту з іноземної мови (англійська) у формі тесту зовнішнього незалежного оцінювання; фахового вступного випробування - іспит із фаху (прикладна лінгвістика), що проводить Університет.

За обовʼязковими компонентами ОП може бути присвоєна професійна кваліфікація редактор-перекладач (англійська та російська мови). За вибірковим блоком Лінгвістичні дослідження в судово-експертній діяльності може бути присвоєна професійна кваліфікація лінгвіст / за вибірковим блоком "Автоматичне оброблення природної мови (АОПМ)" може бути присвоєна професійна кваліфікація програміст (прикладний). Умови присвоєння професійних кваліфікацій визначені описом освітньої програми.

ПРН 1. Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення. ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною (англійською) мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною (англійською) мовами. ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження у галузі прикладної лінгвістики. ПРН 4. Оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування. ПРН 5. Знаходити оптимальні шляхи ефективної взаємодії у професійному колективі та з представниками інших професійних груп різного рівня. ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації. ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці. ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства у галузі семіотики художнього тексту. ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти сучасної лінгвістики. ПРН 10. Збирати й систематизувати мовні факти, інтерпретувати та здійснювати двосторонній українсько-англійський та українсько-російський переклад текстів різних стилів і жанрів. А також ПРН 11 ... - ПРН 27.1 / 23.2, повний перелік програмних результатів навчання подано у профілі освітньої програми.

Підсумкове оцінювання здійснюється за єдиною 100-бальною шкалою. Оцінки Відмінно (90-100), Добре (75-89), Задовільно (60-74), Незадовільно (0-59) виставляються за підсумками іспитів, виконання курсових і кваліфікаційної роботи магістра, проходження практик. Під час іспиту студент отримує підсумковий бал, який складається із суми балів за семестр (максимум 60, мінімум 36) і балів за іспит (максимум 40, мінімум 24). Оцінка Зараховано (60-100), Не зараховано (0-59) виставляється за підсумками індивідуальних завдань, лабораторних робіт, практичних та семінарських занять у формі підсумкового контролю - залік. Конкретні заходи та схема формування оцінки викладені в робочих програмах навчальних дисциплін і відповідають засадам політики оцінювання «Положення про організацію освітнього процесу в КНУТШ». Для дотримання академічної доброчесності учасники освітнього процесу керуються нормами «Етичного кодексу університетської спільноти».

1. Виробнича практика із редагування та перекладу спрямована на виконання професійних обов’язків перекладача, літературного редактора, коректора; 2. Виробнича практика з комп'ютерної лінгвістики спрямована на виконання професійних обов’язків програміста у галузі автоматичного оброблення природної мови. 3. Виробнича практика з лінгвістичної експертизи спрямована на виконання професійних обов’язків лінгвіста-експерта, дослідника та перекладача в судово-експертній діяльності. Основні бази практик: відділ міжнародного співробітництва КНУ ім. Т. Шевченка; ДНДЕКЦ МВС України; Київське відділення Львівського НДІ судових експертиз; лабораторія експериментальної фонетики та лабораторія комп'ютерної лінгвістики ННІ філології; відділ розпізнавання та синтезу звукових образів МННЦ інформаційних технологій та систем МОН України та НАН України, а також бази за власним вибором студента.

Випускники можуть здійснювати професійну діяльність у напрямах фахової компетенції: 1) філолога-дослідника: проводити фундаментальні та прикладні дослідження; 2) філолога-експерт: проводити всі види лінгвістичної судової експертизи; 3) філолога-програміста: створювати програмне забезпечення систем автоматичного оброблення природної мови, web-інтерфейси, динамічні web-сторінки; 4) філолога-перекладача: надавати послуги перекладу (англійсько-український та російсько-український) у різних сферах суспільної діяльності; 5) філолога-редактора: здійснювати редактуру та коректуру текстів. Випускники можуть працювати: 1) науковими співробітниками у різноманітних наукових установах гуманітарного і суспільного спрямування; 2) лінгвістами-експертами письмових текстів та усного мовлення в експертних установах; 3) прикладними програмістами в ІТ-компаніях, видавництвах, інформаційних агентствах перекладів; 4) спеціалістами зі створення інтернет-сторінки; 5) редакторами, редакторами-перекладачами традиційних та мультимедійних видань засобів масової інформації, рекламних та інших сайтів різних установ; 6) SEO-спеціалістами у рекламних агентствах та у сфері адміністративної офісної діяльності; 7) перекладачами у різних сферах економічної та суспільної діяльності.

Навчання на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти. Набуття додаткових кваліфікацій у системі післядипломної освіти.