Інфопакет

Теорія і критика перекладу

ВБ 2.4

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

4

ПРН 7.Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрямки і школи в лінгвістиці. ПРН 8.Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства. ПРН 9.Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.. ПРН 10.Збирати й систематизувати мовні, літературні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів німецької та англійської мов. ПРН 11.Здійснювати науковий аналіз мовного й літературного матеріалу з німецької та англійської мов, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.

Очна форма

Знання основ мовознавства та перекладознавста, володіння навичками письмового та усного перекладу, знання німецької мови – на рівні не нижчому, ніж С1.1

Курс є обов’язковою складовою частиною циклу підготовки сучасного перекладача й культурного посередника та має на меті знайомство студентів із основними теоріями у галузі транслятології та їхнім застосуванням у практичній професійній та науково-дослідницькій діяльності. Дисципліна дає широкий погляд на феномен перекладу та його критики: від етапів перекладу та перекладацьких процедур до соціальних ролей на перекладацькому полі та можливих маніпулятивних функцій критики перекладу. Головний акцент робиться на працях та теоріях німецькомовних та англомовних транслятологів сучасності, у студентів формуються вміння працювати з іншомовним науковим текстом та розвивається критичне осмислення наукових праць. Кожна теорія апробується на основі аналізу практичного матеріалу.

Lefevere A. Translation, Rewriting, and the Manipulation of Literary Fame London: Routladge, 2016. Stolze R. Übersetzungstheorien. Tübingen: Narr Francke Attempto, 2016. Venuti L. The Translator's Invisibility: A History of Translation.London: Routladge, 1995. Walter S. Funktionales Übersetzen und übersetzungsrelevante Textanalyse. Wilss W. Übersetzen und Dolmetschen im 20. Jahrhundert. Schwerpunkt Deutscher Sprachraum – Saarbrücken: ASKO Europa-Stiftung, 1999. Одрехівська І. Модель критики перекладу в рамках перекладознавчої концепції професора В. Коплілова. Іноземна філологія. - 2013. - Вип. 125. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/infil_2013_125_20 Шмігер Т. Критика перекладу - основа для розвитку теорії перекладу. Українське перекладознавство на початку XX сторіччя // Історія українського перекладознавства XX сторіччя. Львів, 2009.

Лекції – 16 год., практичні – 18 год., самостійна робота - 86 год.

семестрове оцінювання: 1. модульний тест — 2 по 10 балів = 20 балів 2. доповідь,презентація – 2 презентації по 10 балів = 20 балів 3. усна відповідь під час усного опитування на лекційних та практичних заняттях (на основі підготовки домашніх завдань), участь в обговореннях – 20 балів Максимальна кількість балів за результатами поточного контролю – 60 балів; Мінімальна кількість балів за результатами поточного контролю – 36 балів; - підсумкове оцінювання : проводиться у формі іспиту: максимальна кількість балів на іспиті - 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит); на іспиті оцінюються усі передбачені результати навчання; іспит проводиться у формі письмової роботи з відкритими відповідями на теоретичні та практичні питання (макс. 20 балів), а також в усній формі – відповідь на 1 теоретичне питання (макс. 20 балів).

Німецька, українська