Інфопакет

Методологія літературознавчих досліджень

ОК.07

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

9 Семестр

3

ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами. ПРН 4. Оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування. ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства. ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.

Очна форма

а) інтегрування курсів «Вступ до літературознавства», «Теорія літератури», «Класичні мови й літератури», а також психології, логіки; б) знання загальних відомостей про принципи методологічних стратегій; в) володіння базовими навичками написання дипломної роботи.

Мета дисципліни: курс «Методологія літературознавчих досліджень», будучи складником освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» галузі знань – класичні мови і літератури, має на меті дати магістрам уявлення про технологію написання дипломної роботи. Анотація навчальної дисципліни. Курс «Методологія літературознавчих досліджень» є важливою дисципліною фахової програми «класичні мови та літератури» при підготовці й написанні дипломних робіт з історії й теорії класичних мов і літератур, обрання й застосування відповідних методів аналізу літературних, теоретичних, мовознавчих текстів, їх адекватної інтерпретації. Курс «Методологія літературознавчих досліджень» викладається протягом одного семестру, забезпечує формування в магістрів компетентності адекватного опрацювання досліджуваного матеріалу, його збирання, опрацювання, систематизації, концептуалізації, культури оформлення.

Горбач Н. Я. Методологічні засади сучасних гуманітарних досліджень. – Л., 2007. Зеленогорский Ф. А. О методах исследования и доказательстве. – М., 1998. Дуцяк І. Теоретичні засади логіки. – Л., 2002. Дуцяк І. Методи формування гіпотез. – К., 2006. Ковалів Ю. Абетка дисертанта: Методологічні принципи написання дисертації. – К., 2009. Література. Теорія. Методологія. – К., 2006. Потебня А. А. Мысль и язык. – К., 1993. Хоменко І. В. Еристика: Мистецтво полеміки. – К., 2001. Енциклопедії, словники: Літературознавча енциклопедія: У 2 т. / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – К., 2007. – Т. 1. – 608 с. Літературознавча енциклопедія: У 2 т. / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – К., 2007. – Т. 2. – 624 с. Літературознавчий словник-довідник. – К., 2006. – 752 с. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / Кер. проекту А. Волков. – Чернівці, 2001. – 634 с.

Лекції, самостійна робота. Усна відповідь, доповнення, участь у дискусії, контрольна робота з відкритими відповідями.

Підсумкове оцінювання: залік. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: усні відповіді, доповнення, участь у дискусіях). Усі види робіт за семестр мають у підсумку: • у максимальному вимірі 60 балів, • у мінімальному вимірі 36 балів. Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання.

Українська