Порівняльна типологія давньо- і новогрецької мов (3-й семестр)

Освітня програма: Класичні студії та західноєвропейська мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Порівняльна типологія давньо- і новогрецької мов (3-й семестр)
Код дисципліни
ВБ.1.6
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
11 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
ПРН 1. Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення. ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації. ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства. ПРН 10. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів (залежно від обраної спеціалізації).
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Навчальна дисципліна «Порівняльна типологія давньо- і новогрецької мов» слугує логічним продовженням циклу дисциплін з давньогрецької і новогрецької мови. Курс ґрунтується на знаннях, засвоєних студентами при вивченні таких дисциплін, як: давньогрецька мова, новогрецька мова, грецька герменевтика, історія і діалектологія давньогрецької мови, грецька мова елліністичного койне, вступ до мовознавства, загальне мовознавство, актуальні проблеми сучасної лінгвістики, структурно-типологічна компаративістика класичних мов. Під час засвоєння уточнюються та поглиблюються знання з окремих розділів зазначених дисциплін, що повинно сприяти підвищенню ефективності даного курсу, поліпшенню як мовної, так і в цілому фахової підготовки випускників.
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни – формування знань і уявлень про основні типологічні риси давньо- та новогрецького мовних комплексів; спільні та відмінні риси в системі мовних одиниць і явищ порівнюваних мов у типологічному аспекті; особливості формування грецького лінгвокультурного середовища на різних етапах історичного розвитку. Основу курсу складає теоретичний і практичний розгляд структури грецької мови в діахронному зрізі; виявлення і аналіз спільних та відмінних рис в системі мовних одиниць і явищ порівнюваних мов у порівняльно-типологічному аспекті з особливою увагою до діахронічно сталих мовних одиниць. У зіставленні з даними історії мови розглядаються питання системності змін у грецькій мові, зміни мовної норми, а також питання спадковості мови та варіативності мовних форм. Характеристика новогрецької мовної системи подається в зв'язку з функціонуванням мови: з наявністю чи зміною одних мовних явищ і втратою інших, підкреслюється соціальний характер мовної норми.
Рекомендована та необхідна література
Звонська Л.Л. Давньогрецька мова. К., 2019. 682 c. Звонська Л.Л. Історія грецької мови. К., 2011. 384 c. Звонська Л.Л. Грецька мова Нового Завіту. К., 2017. 368 с. Оліщук Р.Л., Макар І.С. Давньогрецька мова. Чернівці, 2015. 496с. Основы балканского языкознания. Языки балканского региона. – Часть 1. Новогреческий, албанский, романские языки. Л., 1990. 295с. Тріандафіллідис М.А. Мала граматика новогрецької мови. Салоніки, 2003. 262 с. Українська елліністика: зб. наук. пр. / Клименко Н.Ф., Пономарів О.Д., Савенко А.О. та ін. К., 2010. 608с. Browning R. Η ελληνική γλώσσα, μεσαιωνική και νέα. Αθήνα, 1995. Holton D, Mackridge P., Philippaki-Warburton I. Greek: a comprehensive grammar of the modern language. London, New York, 1998. Μπαμπινιώτης Γ., Κλαίρης Χ. Γραμματική της Νέας Ελληνικής. Αθήνα, 1995. Енциклопедичний словник класичних мов. К., 2017. 552 с.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекції; аудіо та відеоматеріали, презентації (Microsoft Power Point); практичні заняття; самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
Семестрове оцінювання. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (усні відповіді, реферативні доповіді, захист презентації, контрольна робота) та за самостійну роботу (підготовка реферативної доповіді, презентації). Усі види робіт за семестр мають у підсумку: - у максимальному вимірі 100 балів, - у мінімальному вимірі 60 балів. Підсумкова кількість балів з дисципліни визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Підсумкова оцінка з дисципліни (60/100) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (48/80) та підсумкової контрольної роботи (12/20). Підсумкове оцінювання: залік. Детальний опис форм, критеріїв та організації оцінювання наведено у робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Мова викладання
Українська