Частина 4. Лексикологія турецької мови

Освітня програма: Турецька мова і література та переклад, англійська мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Частина 4. Лексикологія турецької мови
Код дисципліни
ОК.18.04
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2024/2025
Семестр / Триместр
4 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
Повний опис програмних результатів навчання подано в розділі «Профіль освітньої програми»: ПРН2; ПРН3; ПРН6; ПРН7; ПРН8; ПРН9; ПРН11; ПРН12; ПРН13; ПРН15; ПРН16; ПРН17; ПРН18; ПРН19.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Знати: 1) теоретичні основи загального мовознавства, характеристику історичного розвитку турецької мови, граматику турецької мови на рівні А1-2. Уміти: 1) здійснювати комунікацію турецькою мовою на рівні А1-2; 2) опрацьовувати іншомовні джерела, зокрема турецькомовні; 3) опановувати нову інформацію у межах дисципліни; аналізувати лексичних склад першої тюркської мови з подальшим його використанням у мовному узусі; 4) характеризувати і оцінювати мовні явища у контексті різних жанрів; планувати і оцінювати власну роботу; застосовувати інтерактивні і мультимедійні засоби. Володіти елементарними навичками: 1) роботи зі словниками; проведення робіт наукового характеру; 2) систематизації отриманих з різних фахових джерел даних; критичного ставлення до аналізованих явищ; використання іншомовних ресурсів.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна «Лексикологія турецької мови» є складовою частиною Комплексної дисципліни «Загальнотеоретичний курс тюркських мов» (Частина 4) та належить до переліку обов’язкових дисциплін, що викладається у ІV семестрі бакалаврату – відповідно до навчального плану освітньо-наукової програми «Турецька мова і література та переклад, англійська мова». У межах пропонованої дисципліни формуються навички спрямовані на вивчення лексичного багатства мови: групування слів за значенням, стилістична різноманітність слів турецької мови, походження лексичної одиниці, час створення. Формуються вміння використовувати отримані фундаментальні знання з лексикології для проведення власних наукових розвідок і написання відповідної роботи на задану тему. Заняття проводяться у форматі лекційних та семінарських занять. Курс складається з двох змістових частин. Вивчається лексичне значення слова, явища синонімії, антонімії та омонімії в турецькій мові, лексико-семантичні групи та поля, запозичення в сучасній турецькій мові, фразеологія як розділ турецького мовознавства та історія турецької лексикографії. Змістова частина 1. передбачає вивчення таких питань: однозначні та багатозначні слова, первинні та вторинні значення слів, термінологічна лексика, професіоналізми й неологізми в лексичному складі СТМ. Змістова частина 2 присвячена безпосередньо аналізу запозичень (арабізми, персизми, інтернаціоналізми) в лексичному складі СТМ, активної та пасивної лексики, характерних рис перекладних та термінологічних словників турецької мови. Завершується дисципліна – курсовим проєктом.
Рекомендована та необхідна література
1. Бессараб О., Підвойний В. Робочий зошит з лексикології турецької мови : навч.-метод. посіб. Суми : Університетська книга, 2022. 140 с. 2. Юмрукуз А. А., Ердогду С. Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Лексикологія (турецька мова)» (для студентів IV курсу освітньої програми «Східні мови та літератури (переклад включно), перша — турецька»). Київ : Вид. центр КНЛУ, 2021. 64 с. 3. Сорокін С. В., Ксьондзик Н. М. Історія турецької мови: курс лекцій : навч. посіб. Вид. 2-ге, випр. та допов. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2021. 232 с. 4. Altinkamis F. Longitudinal Development of Turkish-Dutch Bilingual Children's Early Lexicon. Proceedings of the 20th International Conference on Turkish Linguistics. Eskişehir, 2021. 5. Akalın Ş. H., Kumanlı M. S. Turkic Borrowings in the Turkish Language Reform: Past and Today. Bilig. 2021. No. 98. P. 165–180.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекційні заняття; семінарські заняття; самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки, що складає 30% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки, що складає 70% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: 1. Усна відповідь на семінарських: 8 - 20 балів. 2. Модульна контрольна робота №1: 12 - 20 балів. 3. Модульна контрольна робота №2: 12 - 20 балів. 4. Захист курсової роботи: 14 - 20 балів. 5. Рецензія: 3 - 5 балів. 6. Презентація: 11 - 15 балів.
Мова викладання
Українська, турецька