Інфопакет

Природні умови проживання людини у історичний та доісторичний час

ВБ 1.2

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

6

ПРН01. Застосовувати набуті теоретичні знання та практичні навички для дослідження природно- і суспільно-територіальних систем на різних рівнях просторової організації. ПРН04. Здійснювати дослідження та/або провадити інноваційну діяльність з метою отримання нових знань, розроблення нових методів і процедур в географії . ПРН08. Здійснювати дослідження природно- і суспільно-географічних проявів розвитку геосистем у складних і непередбачуваних умовах, прогнозувати їхній розвиток, аналізувати альтернативи, оцінювати ризики та ймовірні наслідки. ПРН10. Застосовувати геоінформаційні технології, створювати та досліджувати моделі природно- і суспільно-географічних проявів розвитку геосистем, визначати можливості та межі їх застосування. ПРН12. Планувати й виконувати теоретичні та прикладні дослідження, робити обґрунтовані висновки, аналізувати та презентувати результати досліджень.

Очна форма

1) знати основи палеогеографії антропогену, четвертинної геології, палеоекології та еволюції біосфери, геоархеології та мати загальні уявлення про доісторичний та історичний розвиток людини. 2) вміти встановлювати взаємозв’язки між антропогенним і природним компонентами екосистем. 3) володіти елементарними навичками системного аналізу, розуміти причинно-наслідкові зв’язки між компонентами природи.

Дисципліна складається з двох змістових модулів. У першому аналізуються закономірності впливу природних умов проживання людини на зміну її антропологічних типів, на зміну розташування і типів місць оселення, зміну матеріальних культур, міграційні процеси, а також про природничо-наукові методі вивчення археологічних пам’яток. Розглядаються основні етапи розвитку людини і матеріальних культур упродовж плейстоцену та їхня кореляція з існуючими регіональними і глобальними палеогеографічними схемами. У другому змістовому модулі розглядаються закономірності впливу природних умов проживання людини мезоліту, неоліту, бронзової та залізної доби на зміну на зміну розташування і типів місць оселення, зміну матеріальних культур, способів господарювання освоєння довкілля та господарювання, міграційні процеси, а також про природничо-наукові методі вивчення археологічних пам’яток, приурочених до голоценеових відкладів.

1. Археологія України. Під редакцією Л.М. Залізняка.− Київ, Либідь, 2005. – 502 с. 2. Герасименко Н. П., Бончковський О. С., Рогозін Є. П., Авдєєнко Ю. Л., Ковтонюк О. В., Погорільчук Н.М., Бортник С.Ю. Кравчук И.В. Палеоекологія давньої людини на території України (палеоліт). Київ, Прінт-сервіс, 2022, 361 с. Ресурс розміщення https://geo.knu.ua/wp-content/uploads/2022/06/pidruchnyk-monografiya1_gerasymenko.pdf. 3. Гродзинський М.Д. Еволюція ландшафтів в голоцені у ландшафтно-екологічному вимірі. Bydgoszcz, 2020. - 201 c. 4. Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994. 5. Матвіїшина Ж.М., Герасименко Н.П., Передерій В.І., Івченко А.С., Брагін А.М. Просторово-часова кореляція палеогеографічних умов четвертинного періоду на території України. – К., Наук. Думка, 2010. – 198 с. 6. Мельничук І.В. Палеоландшафти України в антропогені. – К.: ВГЛ “Обрії”, 2004. – 208 с.

Лекція, практичне заняття, самостійна робота

Оцінювання виконання завдань практичних робіт, модульна контрольна робота, зарахування самостійних робіт, консультації, іспит. Максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів, які додаються до семестрових – 26 балів. Обов’язковим для іспиту є здача всіх практичних робіт, передбачених робочою програмою і написання модульних контрольних робіт. Рекомендований мінімум для допуску до іспиту – 34 бали. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж рекомендований мінімум (34 балів) обов'язковою є перездача тих видів робіт, за які вони отримали оцінку, нижчу за допустимий мінімум.

Українська