Історія української літератури Ч. 7, Література II пол. ХХ ст.

Освітня програма: Теорія та методика навчання української мови і літератури, іноземної мови в основній шко

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Історія української літератури Ч. 7, Література II пол. ХХ ст.
Код дисципліни
ОК 09.07
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
7 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
ПРН 5. Оперує базовими категоріями та поняттями спеціальності. ПРН 13. Знає сучасні філологічні й дидактичні засади навчання української мови та літератури, мовні норми, соціокультурну ситуацію розвитку української мови, особливості використання мовних одиниць у певному контексті, мовний дискурс художньої літератури й сучасності, провідні тенденції розвитку літературного процесу в Україні. ПРН 14. Пояснює особливості розвитку української мови та літератури, специфіку перебігу літературного процесу в Україні в культурному контексті, зміст естетичних теорій, методів, напрямів, течій, стилів, жанрів; твори української класики й сучасності у взаємозв’язках зі світовою літературою й культурою; порівнює мовні й літературні факти, явища, визначає їхні подібності й відмінності. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Для успішного вивчення дисципліни студенти повинні попередньо опанувати курси «Історія української літератури. Частина 1. Вступ до літературознавства»; «Частина 2. Давня література»; «Частина 3. Література І пол. ХІХ століття»; «Частина 4. Література ІІ пол. ХІХ ст.»; «Частина 5. Література кінця ХІХ – поч. XX ст.»; «Частина 6. Література І пол. XX ст.» Також студенти повинні знати базові явища українського літературного процесу (епохи, стилі, напрями, школи, угруповання, концепції розвитку, жанрово-тематичні комплекси, дискурси, полеміки тощо); наявні періодизації української літератури та дискусії навколо них; володіти елементарними навичками аналізу художніх текстів; самостійної роботи з текстами; уміти аналізувати художні тексти із залученням різних методів дослідження (філологічного, контекстуального, порівняльно-історичного, естетичного, стилістичного, методів наратології, структуралізму, постструктуралізму, деконструкції тощо);працювати з джерельним і критичним матеріалом.
Зміст навчальної дисципліни
Навчальна дисципліна має на меті сформувати у студентів знання про такі базові явища літературного процесу II пол. ХХ ст., як соцреалізм та його подолання, еміграційна література, «третє цвітіння» в творчості письменників старшого покоління, шістдесятництво; особлива увага приділяється осмисленню художніх феноменів: табірна проза, дисидентська лірика, химерний роман. Курс складається з 1-го змістового модуля, зосередженого на вивченні ідейно-естетичних тенденцій та віх розвитку української літератури другої половини ХХ століття. Форма підсумкового контролю – іспит.
Рекомендована та необхідна література
1. Анісімова, Н. На зламі культурних епох: поезія покоління 80-х років ХХ ст. у системі пізнього українського модернізму: монографія. Бердянськ 2012. 2. Астаф’єв, О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. Київ 1998. 3. Гундорова, Т. Післячорнобильська бібліотека: український літературний постмодерн. Київ 2005. 4. Жуковська, Г. «Усе іде, але не все минає…». Пам`ять і час у творчості Ліни Костенко: монографія. Київ 2010. 5. Касьянов, Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960–80-х років. Київ 1995. 6. Павличко, С. Дискурс модернізму в українській літературі. Київ 1997. 7. Тарнашинська, Л. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. (Історико-літературний та поетикальний аспекти): монографія. Київ 2010. 8. Українські літературні школи та групи 60–90-х рр. ХХ ст.: антологія [вибр. поезії та есеїстики]. Львів 2009. 9. Харчук, Р. Сучасна українська проза. Постмодерний період. Навч. посібник. Київ 2008.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Kурс поєднує такі форми навчання: лекції, практичні заняття та самостійну роботу. Основними видами роботи, до яких залучені студенти та які оцінюються упродовж семестру, є: усна відповідь на практичному занятті (у вигляді доповіді, повідомлення, презентації), доповнення, участь у дискусії та модульна контрольна робота. За виконання передбачених видів робіт студент максимально може набрати 60 балів та мінімально – 36 балів. Детально критерії оцінювання видів робіт упродовж семестру представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Методи та критерії оцінювання
Загальна оцінка студента за семестр фoрмується за 100-бальною системою і складається із балів, отриманих за роботу впродовж семестру (максимум - 60 балів, мінімум - 36 балів) та балів підсумкового оцінювання у формі іспиту (максимум - 40 балів, мінімум – 24 бали). Семестровий контроль спрямований на оцінювання усних відповідей на практичних заняттях (у вигляді доповіді, повідомлення, презентації) (40 балів), доповнення, участь у дискусії (9 балів) та модульної контрольної роботи (11 балів). Формат іспиту – письмовий. Екзаменаційний білет складається із двох завдань: теоретичне питання (з історії української літератури другої половини ХХ століття) (50%); практичне питання (аналіз художнього твору) (50%); кожне питання оцінюється максимально 20 балами. Детально критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Мова викладання
Українська