Інфопакет

Глобальна політична географія

ВБ 3.1

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

6

ПРН-5 Застосовувати у вирішенні професійних завдань теоретичний, категорійно-поняттєвий та аналітико-дослідницький апарат, інтегративну функцію географічного знання до аналізу глобальних суспільно-політичних, соціо-екологічних, соціо-культурних, інформаційно-технологічних трансформацій та особливостей їх прояву у країнах та регіонах світу відповідно до певного історичного або сучасного контексту. ПРН-9 Розуміти і застосовувати у професійній діяльності знання щодо принципів функціонування та закономірностей розвитку влади та публічної політики, політичних інститутів та процесів, політичної поведінки, політичної культури та ідеологій, світової політики та політики окремих країн та регіонів. ПРН-11 Застосовувати у практичній діяльності знання щодо суспільно-географічних чинників розподілу влади та інтересів країн та між національними державами в широкому просторово-часовому контексті співвідношення сил , геостратегічного позиціонування в умовах глобалізації.

Очна форма

Успішне опанування дисципліни «Геоглобалістика», «Глобальна нерівність та геоконфліктологія». Знання теоретичних основ політичної географії, соціально-політичних студій. Володіння навичками аналізу, синтезу, моделювання ситуації, прогнозування, порівняння і методами політико-географічних досліджень.

Надається інформація про еволюцію міжнародного порядку у ХІХ-ХХ століття. Розкривається суть політико-географічних та геополітичних концепцій сучасності та роль сучасних глобальних проблем у формуванні зовнішньої політики держав світу. Аналізуються зовнішньополітичні та геополітичні стратегії ключових держав і організацій сьогодення: ЄС (Німеччина, Франція, Польща), Великої Британії, США, Китаю, Японії, Бразилії, Мексики, Туреччини, Індії, Росії тощо. Розглядається роль і місце України в глобальному політичному просторі.

Аджемоґлу Д., Робінсон Дж. Чому нації занепадають / Пер. з англ. О.Дем’янчука. – 2-е вид., виправл. – К.: Наш формат, 2017. – 440 с. Бжезінський З. Вибір: Світове панування чи світове лідерство / З. Бжезінський – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2006 – 203 с. Гантінґтон С. Зіткнення цивілізацій та зміна світового порядку / Пер. з анг. Н. Климчук. – Львів: Кальварія, 2006. – 472 с. Голслах Йонатан. Сила раю. Як Європа може бути попереду в азійському сторіччі / Пер. з англ. Петро Таращук. – К.: Темпора, 2016. – 354 с. Дністрянський М.С. Політична географія та геополітика України: Навч. посібн. / М.С. Дністрянський – Тернопіль: Навчальна книга – Бодан, 2010 Кіссінджер Г. Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті / Пер. з англ. Надія Коваль. – К.: Наш формат, 2017. – 320 с.

Лекції, семінари, дискусія, самостійна робота

Рівень досягнення всіх запланованих результатів навчання визначається за результатами роботи на семінарах, написання 2 підсумкових контрольних робіт, бліцопитувань, підготовки презентації та кейс-стаді: - семінари – 15 балів / 9 балів; - підсумкові контрольні роботи – 20 балів / 12 балів; - кейс-стаді по окремих завданнях – 10 балів / б балів; - презентація результатів дослідження – 10 балів / 6 балів; - бліц-опитування – 5 балів / 3 бали. Підсумкове оцінювання у формі заліку. Залік проводиться в письмовій формі у вигляді розгорнутих і тестових завдань. Максимальна кількість балів на заліку – 40 балів, мінімальна кількість балів, які додаються до семестрових – 24 бали. Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням залікової роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання.

Українська