Сецессіонізм та сучасні протестні рухи

Освітня програма: Географічне країнознавство та геоглобалістика

Структурний підрозділ: Географічний факультет

Назва дисципліни
Сецессіонізм та сучасні протестні рухи
Код дисципліни
ВБ 2.1.1
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
6
Результати навчання
ПРН 4 Застосовувати у вирішенні професійних завдань міждисциплінарного характеру широкий спектр понять, теорій і методів географічного країнознавства до аналізу різноманітності суспільно-політичних, соціо-екологічних, економічних, соціально-культурних відношень у країнах та регіонах світу відповідно до певного історичного або сучасного контексту. ПРН8 Комплексно розуміти природу та значення політики як специфічного виду людської діяльності та особливої сфери пізнання, включаючи розвиток уявлень про політику та її сучасні інтерпретації. ПРН10 Комплексно розуміти особливості реалізації влади у різних політичних системах, їх соціально-економічного, історичного та соціокультурного контексту функціонування та взаємодії. ПРН11 Застосовувати у практичній діяльності знання щодо суспільно-географічних чинників розподілу влади та інтересів країн та між національними державами в широкому просторово-часовому контексті співвідношення сил, геостратегічного позиціонування в умовах глобалізації.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
До початку вивчення цього курсу студенти мають володіти базовими знаннями з царини соціально-політичних студій, зокрема бути обізнаним у питаннях функціонування політичної системи, взаємодії громадянського суспільства та держави, етапів зародження та вирішення соціально-політичних конфліктів. Успішне опанування дисциплін «Геоглобалістика», «Глобальна нерівність та геоконфліктологія», «Геопросторове управління», «Глокалізація: контекстний аналіз трансформацій суспільно-просторової організації». Вміти застосовувати інформацію та знання в аналізі реальних політичних подій та процесів, зокрема критично ставитися до масиву публічної інформації й визначати її достовірність і значимість. Володіти елементарними навичками наукового дослідження щодо пошуку, критичного відбору та систематизації інформації як прикладного так і теоретичного характеру.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна ґрунтується на потребі осмислення змін у перебігу протестних та відцентрових рухів від 60-х років ХХ століття і передбачає, насамперед, необхідність пояснення феномену протестної і сецесійної активності та виявлення їхніх джерел і чинників. Зокрема, аналізуються індикатори соціально-політичної напруженості та індекс дестабілізаційності протестного потенціалу. Розглядаються теоретичні моделі революцій (пост)індустріального суспільства і відцентрових рухів та здійснюється порівняння із специфікою революційних протестів постмодерної доби, включно із новітніми прикладами. Визначаються характерні риси новітніх революційних протестів та сецесіонізму; класифікуються типи сучасних революцій (революції (refolution), електоральні революції (reelection), електронні революції (e-revolution)) та відцентрових рухів; акцентується увага га формах сучасної протестної боротьби та культури. Розглядається вітчизняний та світовий контекст протестних рухів та сецесії.
Рекомендована та необхідна література
Бевз Т.А. Феномен «революція» У дискурсах мислителів, політиків, науковців /Монографія. – К., 2012. – 176 с. Конфлікти, що змінили світ / Наталі Іщенко (Гумба), Ігор Попов, Павло Щелін та ін. – Харків: Фоліо, 2020. – 186 с. Ченовет Еріка, Стефан Марія Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту. Київ: Кліо, 2014. 304 с. Гиря Г.В. «Кольорові революції» їх сутність та вплив на еволюцію політичних систем на прикладі України та Грузії // http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/32227/28896
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекції, семінари, самостійна робота
Методи та критерії оцінювання
Рівень досягнення всіх запланованих результатів навчання визначається за результатами роботи на семінарах, написання 2 підсумкових контрольних робіт, бліцопитувань, підготовки кейс-стаді, есе та презентації: - семінари - 15 балів / 9 балів - підсумкові контрольні роботи – 20 балів / 12 балів - кейс-стаді по окремих завданнях – 5 балів / 3 бали - есе – 5 балів / 3 бали - презентація результатів дослідження -10 балів / 6 балів - бліц-опитування – 5 балів / 3 бали Іспит проводиться в письмовій формі у вигляді розгорнутих і тестових завдань. Максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів, які додаються до семестрових – 24 бали
Мова викладання
Українська

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Країнознавства та туризму
Географічний факультет
Кафедра політології
Філософський факультет