Інфопакет

Китайська традиційна драма

ННД.12.03.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

5 Семестр

2

ПРН 7, ПРН 8, ПРН 13, ПРН 15. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

1. успішне опанування дисциплін «Китайська мова: базовий рівень», «Китайська мова: середній рівень», «Усна та давня література Китаю», «Китайська література II-XII ст.», «Лінгвокраїнознавство Китаю» тощо; 2. знання теоретичних основ літературознавства та культурології;

Навчальна дисципліна «Історія китайської літератури» – комплексна багатосеместрова дисципліна, що складається із 4 частин: Частина 1. Усна та давня література Китаю (2 кредити); Частина 2. Китайська література ІІ-ХІІ ст. (4 кредити); Частина 3. Китайська традиційна драма (2 кредити); Частина 4. Китайська література XIV-XIX ст. (3 кредити). У межах третьої частини, дисципліни «Китайська традиційна драма», подається теоретичний та практичний матеріал щодо особливостей впливу китайської драми на становлення культурного середовища та літературної думки. Навчальна дисципліна включає вивчення конкретних історико-літературних пам’яток китайського народу, їх адекватне розуміння та жанрово-стилістичний аналіз. У межах третьої частини визначається два модулі: Модуль 1. «Зародження та становлення китайського театру у буремні часи: епоха Юань» та Модуль 2. «Китайська драматургія XIV-XIX ст: розмаїття місцевих театральних жанрів». Мови викладання й оцінювання: українська, китайська.

1. Акімова А. О. Традиційна юанська драма та розмовна драма ХХ століття: зміни жанрових особливостей //КНУ ім. Тараса Шевченка. – 2016. – №. 48. – С. 7-17. 2. Воробей О. Театральне мистецтво Китаю: історичний екскурс : навч. посіб. / О. Воробей. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. - 300 с. 3. Ковпік С. І. Особливості поетики класичної китайської драми //Китаєзнавчі дослідження. – 2021. – №. 1. – С. 221-228. 4. Щербаков Я. Теорія індійського санскритського походження китайської драми чжуцзюйшо у контексті студій історії культури сходу //Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2019. – №. 2. 5. 刘方政。中国现代话剧史论／刘方政。－北京：人民文学出版社，2009年。－ 341。

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні та семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: аудиторна робота, відповіді на семінарському занятті, аналітична доповідь (презентація), модульні контрольні роботи, а також курсова робота з тематики та проблематики дисципліни. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 100 балів, у мінімальному вимірі 60 балів. Підсумкове оцінювання: залік. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Критерії оцінювання на іспиті представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська, китайська