Інфопакет

Багатосеместрова дисципліна ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС З КИТАЙСЬКОЇ МОВИ

ВБ 2.4

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

2 Семестр

7

ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в галузі китайської філології. ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти китайської філології. ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН 21.2. Демонструвати поглиблене практичне володіння китайською мовою на рівні, необхідному для здійснення науково-дослідної діяльності.10. Форма навчання

Дистанційне навчання

успішне опанування курсів: «Культура мовлення: академічний та діловий дискурс», «Комунікативні стратегії китайської мови» та ін. Знання теоретичних основ філологічної науки (мовознавства й літературознавства). Володіння практикою перекладу китайськомовного тексту, навичками стилістично-граматичного аналізу оригінальних творів.

Мета навчальної дисципліни – досягнення розуміння студентами закономірностей граматичної будови китайської мови, підвищити мовну компетенцію і загальну мовну культуру майбутніх фахівців. Спонукати студентів до наукових досліджень у галузі граматики та лексикології китайської мови. Навчальна дисципліна «Загальнотеоретичний курс з китайської мови» є обов’язковим компонентом багатосеместрової дисципліни вибіркового блоку «Китаєзнавсвто: лінгвістичні студії» і викладається у 2 та 3 семестрах відповідно до навчального плану освітньо-професійної програми «Східна філологія, західноєвропейська мова та переклад: китайська мова і література».У межах дисципліни подається теоретичний матеріал щодо опису граматичної системи сучасної китайської мови, які утворюються на основі взаємодії граматичної будови та лексичного складу мови. У завдання курсу включено визначення основних мовних одиниць, визначення предмету і методів вивчення морфології і синтаксису і розкриття специфіки їхньої взаємодії.

1. A Visual Sourcebook of Chinese Civilization. http://depts.washington.edu/chinaciv/ 2. Second China Project. http://cero11.cise.ufl.edu/~webmaster/index.html 3. 看中国。网址： http://www.showchina.org/en 4. Акбудак К.Г. Коломієць Н. В. Теоретична граматика китайської мови (навчальні матеріали)- К.: Видавництво «Логос», – 2017. –63 с. 5. 现代汉语修辞学/ 吴礼权著. – 上海: 复旦大学出版社, 2006.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.4), що складає 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.3); (комунікація 3.1); (автономність та відповідальність 4.1-4.2), що складає 60% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи проводиться у таких формах: усна відповідь на семінарському занятті, доповнення, участь у дискусії, бліц-опитування, контрольна робота з відкритими відповідями, підготовка та захист презентації.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: усні відповіді, доповнення, бліц-опитування, тести, захист презентації) та за самостійну роботу (підготовка презентації). Усі види робіт за семестр мають у підсумку: За умови іспиту: у максимальному вимірі 60 балів, у мінімальному вимірі 36 балів. Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкового оцінювання (іспиту(мінімум 24, максимум 40 балів).

українська, китайська