Компаративна поетика

Освітня програма: Літературна творчість, українська мова і література та англійська мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Компаративна поетика
Код дисципліни
ВБ.1.05
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
6 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
5
Результати навчання
ПРН 3 Організовувати процес свого навчання й самоосвіти. ПРН 13 Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі (відповідно до обраної спеціалізації). ПРН 15 Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів. ПРН 22.1 Визначати специфіку літератури як одного з видів мистецтва з урахуванням її родо-жанрового поділу на прозу й поезію; застосовувати методологію рецептивної поетики та герменевтики для аналізу художнього твору; ПРН 24.1 Використовувати інструментарій порівняльного літературознавства для аналізу літературного процесу, сучасної белетристики, її національної специфіки й художніх особливостей.
Форма навчання
Дистанційне навчання
Попередні умови та додаткові вимоги
Опановані курси «Історія української літератури», «Історія зарубіжної літератури», «Основи літературознавства». Студенти повинні уміти формулювати власні думки і судження на основі теоретичних знань із курсу історії української та зарубіжної літератури; аналізувати жанрово-стильові особливості творів; виділяти проблемно-тематичні особливості літературного руху; систематизувати літературні факти та явища, давати їм об’єктивну оцінку; самостійно аналізувати та досліджувати окремі аспекти літературного процесу.
Зміст навчальної дисципліни
Програма ставить за мету розкрити систему творчих принципів літературних явищ у повноті змісту і форми, у зв’язку з дією різних чинників (літературно-типологічних, психологічно-типологічних) на різних рівнях художнього твору, у широких міжкультурних контекстах; показати перспективи і можливості порівняльно-типологічних студій в упорядкуванні явищ історії літератури (жанрів, напрямів, течій, періодів тощо). З цією метою програмою передбачено знайомство із концептуально-методологічними площинами порівнюваних явищ (генетико-контактними і типологічними підходами, основними чинниками зовнішніх і внутрішніх контактів, перекладом як явищем літератури-рецепієнта, методами зіставного вивчення (подібностей, аналогій, розбіжностей), умінням творити зіставні контексти, що розширюють і поглиблюють поле вивчень. Дослідження з компаративної поетики передбачають тісний зв'язок з іншими курсами, надто при моделюванні рівнів художніх творів («кодів» – за іншими працями), які виводять дослідника у сферу інших видів мистецтв та галузей знань та передбачають інтердисциплінарний характер роботи.
Рекомендована та необхідна література
Будний В., Ільницький М. Порівняльне літературознавство. К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2008. Грицик Л. Українська компаративістика: концептуальні проекції. Донецьк: Юго-Восток, 2010. Захід – Схід: основні тенденції розвитку сучасного порівняльного літературознавства. Антологія / наук. проект Л. Грицик. Д.: Ландон-ХХІ, 2012. Лексикон загального і порівняльного літературознавства. Чернівці: «Золоті литаври», 2001. Література. Теорія. Методологія. / з ред. С. Яковенка. К.: ВД «Києво- Могилянська академія», 2006. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія / за ред.. Д. Наливайка. К.: ВД «Києво Могилянська академія», 2009. Чижевський Д. Порівняльна історія слов’янських літератур. У двох книгах. – К.: «Академія», 2006. Bakula B. Historia I komparatystyka. Poznan, 2000. Kasperski E. Metody i metodologia. (metodologia ogólna, nauki humanistyczne, wiedza o literaturze). Podręcznik akademicki. Warszawa. 2017.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Навчальні заходи протягом семестру: • Відповіді на семінарських заняттях (РН 1.1, РН 1.2, РН 1.3; РН 2.2, РН 2.3, РН 2.4; РН 3.2; РН 4.1, РН 4.3) • Реферат-есе (РН 2.1, РН 2.3, РН 2.5, РН 2.6,; РН 3.2, РН 3.2; РН 4.1, РН 4.3) • Творче завдання (РН 2.2, РН 2.3, РН 2.4, РН 2.5; РН 3.1, РН 3.3, РН 4.2) Методи навчання: лекція, семінарські заняття, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
Упродовж семестру здійснюється оцінювання відповідей на семінарських заняттях (34 бали), реферату-есе (10 балів), творчого завдання (16 балів). Підсумкове оцінювання проводиться у формі комплексного іспиту: максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит). На іспиті оцінюються такі результати навчання: РН 1.1, РН 1.2, РН 1.3; РН 2.1, РН 2.2, РН 2.3, РН 2.6; РН 3.2; РН 4.1, РН 4.2, РН 4.3. Іспит проводиться у формі письмової роботи, екзаменаційний білет складається із двох завдань: теоретичне питання (50%); практичне питання (аналіз художнього твору) (50%); кожне питання оцінюється максимально 20 балами.
Мова викладання
Українська