Інфопакет

Антична археологія Північного Причорномор'я

ОК.39

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

7 Семестр

4

Формування цілісної системи знань про античні археологічні пам’ятки Північного Причорномор’я як особливий прояв античної цивілізації. У результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти головні маркери локальних особливостей північнопричорноморських античних осередків, вміти оцінювати головні тенденції, динаміку та основні культурно-хронологічні етапи розвитку зазначеного кола пам’яток; аналізувати спільне та відмінне у складових матеріальної культури античних осередків з різних субрегіонів північнопонтійського

Дистанційне навчання

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати загальну археологічну періодизацію доби раннього заліза; характерні риси матеріальної культури давніх еллінів та римлян та основні здобутки елліно-римської цивілізації. 2. Вміти збирати та інтерпретувати інформацію про основні процеси та події Всесвітньої історії та історії України, зокрема – щодо втілення окремих аспектів історичного поступу в конкретні категорії археологічних матеріалів; застосовувати базову термінологію та категорійний апарат сучасного історико-археологічного дослідження 3. Володіти елементарними навичками наукового дослідження та оперування інформацією з різних джерел; критичного ставлення та прогнозування історичних подій та явищ.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, практичні, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1-5, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 6-10.

1. Археологія України. Курс лекцій. – К.: Либідь, 2005. 2. Археологія України за роки Незалежності. – К.: ВГО «САУ», ІА НАН України, 2022. 3. Давня історія України. Т. 2 – К.: Наукова думка, 1998. 4. Історія української культури, т. 1. – К: Наукова думка, 2001. 5. Словник-довідник з археології. – К, Наукова Думка, 1996. 6. Україна: хронологія розвитку з давніх часів до пізньої античності. Том 1. – К.: КВІЦ, 2007.

Заплановані освітні заходи та методи викладання: - лекція - семінарські заняття - самостійна робота - контрольна робота - усне опитквання - реферат

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані під час практичних занять (усні опитування); бали, отримані за виконання рефератів; бали, отримані під час модульного контролю (за виконання тестових завдань), а також бали, отримані під час складання підсумкового контролю (іспиту), а саме: за виконання запропонованих тестових завдань. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, реферативна періодизаційна таблиця) і підсумкове оцінювання (іспит). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (іспит) – максимум 40 балів).

Українська