Інфопакет

Українська мова і література в наукових концепціях та шкільній освіті

ОК.11

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2024/2025

1 Семестр

4

ПРН19. Орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах і школах (літературних напрямах і течіях), критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення мовознавчої (літературознавчої) науки, демонструвати власну інтерпретацію літературних (мовних) явищ. ПРН22. Уміти застосовувати різні мовознавчі, літературознавчі методи дослідження та системного аналізу літературних текстів, визначати їхні композиційні, жанрові та стилістичні особливості. ПРН23. Уміти застосовувати поглиблені знання з теорії української мови (літератури) для вирішення професійних завдань, вільно користуватися спеціальною термінологією в галузі досліджень з української філології. Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

До початку вивчення цього курсу магістранти повинні знати основні мовознавчі та літературознавчі дефініції, зв’язки мовознавства і літературознавства з іншими гуманітарними дисциплінами, основні історичні етапи становлення національної філологічної науки. Уміти застосовувати категоріальний апарат мовознавства й літературознавства під час аналізу наукових, публіцистичних, художніх текстів, дискусій тощо; обґрунтовувати власну точку зору, спираючись на теоретичні знання; здійснювати самостійну пошукову роботу, опрацьовуючи творчі завдання; застосовувати інтерактивні й мультимедійні засоби. Володіти елементарними навичками дослідження та управління інформацією; критичного ставлення до аналізованих явищ; продукування складних усних і письмових повідомлень; взаємодії і співробітництва у навчанні в ситуаціях пошукового характеру.

Мета дисципліни – сформувати у магістрантів знання провідних наукових мовознавчих та літературознавчих концепцій, володіння відповідною терміносистемою, здатність орієнтуватися у важливих тенденціях сучасних досліджень мови і літератури як складних націєтворчих та соціокультурних феноменів; виховувати навички критичного мислення й застосування необхідної дослідницької методології, здатність аргументувати власну думку, підкріплюючи її фактичним та ілюстративним матеріалом, у подальшій педагогічній діяльності. Анотація. Викладання дисципліни спрямоване на формування у студентів здатності вільно володіти мовознавчою та літературознавчою терміносистемою, орієнтуватися у соціокультурних та геополітичних явищах сучасного світу, які визначають мовну політику, шляхи культурної взаємодії; знань у царині основних мовознавчих та літературознавчих концепцій, якими послуговується сучасна гуманітарна наука; володіння методами викладання української мови та літератури як навчальних дисциплін в основній школі із залученням наукових досягнень гуманітаристики початку ХХІ ст.

1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство: навчальний посібник. – Київ: Артек, 1996. –224 с. 2. Вступ до мовознавства: підручник, І. О. Голубовська, С. М. Лучканин, В. Ф. Чемес та ін., за заг.ред. І.О. Голубовської. – Київ: Видавничий центр «Академія», 2016. – 320 с. 3. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу. – Київ: Логос, 2004. – 284 с. 4. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М.Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. 633 с. (Слово. Знак. Дискурс). 5. Башманівська Л. Методика навчання української літератури: від теорії до практики. Навчально-методичний посібник. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2024. 6. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодернізм: монографія. Komubook, 2004. 7. Гундорова Т. Транзитна культура: Симптоми постколоніальної травми. Київ: Грані-Т, 2013. 548 с. (Серія «De profundis»).

Курс викладається українською мовою і поєднує такі форми навчання: лекційні та практичні заняття, самостійна робота, а також методи навчання: проблемна лекція, дискусія, навчальна бесіда, дослідницька робота. Основними видами роботи, до яких залучені студенти та які оцінюються упродовж семестру, є: відповідь на практичному занятті, навчальна презентація, творча робота (есей, рецензія). За виконання передбачених видів робіт студент максимально може набрати 60 балів та мінімально – 36 балів. Завершується дисципліна іспитом.

Упродовж семестру здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (відповідь на практичному занятті, навчальна презентація, творча робота, МКР). Максимально студент може набрати 60 балів та мінімально – 36 балів, зокрема: за відповіді на практичному занятті студент може отримати максимум 36 балів і мінімум – 18 балів; за навчальні презентації – максимум 8 балів і мінімум – 6 балів; за творчу роботу – максимум 8 бали і мінімум – 6 балів. Завершується дисципліна іспитом. Загальна оцінка складається із балів, отриманих за роботу впродовж семестру (максимум - 60 балів, мінімум - 36 балів) та підсумкового оцінювання у формі іспиту (максимум - 40 балів, мінімум - 24 бали). Іспит проводиться у письмовій формі (письмова робота з відкритими відповідями на чотири теоретичні питання, кожне з яких оцінюється максимально 10 балами.) за результатами навчання: РН 1.1-1.5; РН 2.1-2.6; РН 4.2.

Українська