Інфопакет

"Історія зарубіжної літератури" Частина 1 Вступ до літературознавства

ОК.09.01

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2024/2025

1 Семестр

2

ПРН 2, ПРН 8, ПРН 13, ПРН 15 Вичерпний перелік відповідності результатів навчання за робочою програмою дисципліни до ПРН освітньої програми подано у п. 6 робочої програми дисципліни.

Очна форма

1. Знання: програми української та зарубіжної на рівні програми середньої школи. 2. Уміння: здійснювати базовий літературознавчий аналіз художнього тексту на рівні програми середньої школи, розрізняти літературні епохи, напрями, стилі та явища.

Навчальна дисципліна «Вступ до літературознавства» має на меті сформувати в студентів уявлення про літературознавство як науку в осерді філологічних наук, предмет його вивчення, розділи літературознавства та їхню специфіку, школи і методи літературознавства, літературознавство та міжпредменті зв`язки, а також сформувати та закріпити в студентів навички поглибленого і комплексного літературознавчого аналізу з опорою на базовий інструментарій літературознавства та його поступове розширення, зокрема з урахуванням таких факторів, як родова й жанрова приналежність художнього твору, його образна система, фабульні, композиційні, часопросторові, наративні та інтертекстуальні характеристики.

Левчук, Т. П. (2021). Вступ до літературознавства. Коробкова, Н. К. (2022). Вступ до літературознавства. Ніколаєнко, В. М. (2024). Вступ до літературознавства. Кобчінська О. Полікультурний вимір франкофонної прози др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.: концепти і постаті» / Олена Кобчінська [навч. пос.]. – Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022. Канова Г.О., Кобчінська О.І. Тенденції розвитку світового літературного процесу: методичні рекомендації до курсу для студентів спеціальності 035 Філологія (східні мови та літератури (переклад включно)). – К.: Київський університет, 2022.

Форми та методи викладання: проведення лекцій та семінарів. Заходи: оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях, оцінювання аналітичних есеїв упродовж семестру, оцінювання підсумкової контрольної роботи.

Контроль знань передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.5), що складає 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.3); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.2), що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Підсумкове оцінювання у формі іспиту: максимальна кількість балів - 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів на іспит).

Українська