Інфопакет

Академічне мовлення й наукове проєктування: англо-український компаративний аспект

ОК 07

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2024/2025

2 Семестр

6

ПРН 1. Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення. ПРН 2. Упевнено володіти державною та англійською, німецькою / французькою / іспанською / італійською / португальською для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами. ПРН 12. Дотримуватися правил академічної доброчесності. ПРН 13. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються. ПРН 17. Планувати, організовувати, здійснювати і презентувати дослідження та інноваційні розробки в перекладознавстві. ПРН 18. Презентувати результати свого дослідження науковій спільноті в наукових публікаціях чи виступах на конференціях, круглих столах, семінарах тощо.

Очна форма

успішне опанування курсів «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності», «Теорія перекладу»; знання теоретичних основ загального перекладознавства, методології та філософії науки; володіння державною та англійською мовами на рівні не нижче C1; навички використання інформаційних технологій для здійснення наукових досліджень.

Мета дисципліни – формування системних теоретичних знань і розвиток практичних умінь з академічного мовлення англійською та українською мовами, а також проєктування наукових досліджень на всіх етапах їх реалізації з перекладознавчої перспективи. Навчальна дисципліна «Академічне мовлення й наукове проєктування: англо-український компаративний аспект» є обов’язковою складовою освітньої програми «Художній переклад з англійської мови, літературне редагування та менеджмент перекладацьких проєктів». Курс спрямований на формування компетентностей академічного мовлення та наукового проєктування у сфері перекладознавства, зокрема навичок створення, редагування, перекладу й критичного аналізу академічних текстів. Особлива увага приділяється плануванню, реалізації та презентації результатів наукового дослідження.

Основна: 1 Thomas, C. G. (2021). Research methodology and scientific writing. Springer. 2 Конверський, А. Є. (Ред.). (2021). Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури. 3 Струк, І. В. (Уклад.). (2020). Методологія та організація перекладознавчих досліджень: практикум. Херсон: ОЛДИ-ПЛЮС. 4 D’Angelo, J. G. (2020). Scientific misconduct training workbook. Taylor & Francis Group. 5 Schuyt, K. (2019). Scientific integrity: The rules of academic research. Leiden University Press. Додаткова: 6 Bell, J., & Waters, S. (2018). Doing your research project: A guide for first-time researchers (7th ed.). McGraw-Hill Education. 7 Saldanha, G., & O’Brien, S. (2013). Research methodologies in translation studies. Routledge.

Освітній процес із дисципліни «Академічне мовлення й наукове проєктування: англо-український компаративний аспект» реалізується у формі лекційних і практичних занять, а також самостійної роботи студентів. Лекційні заняття спрямовані на формування теоретичних засад академічного мовлення українською та англійською мовами, ознайомлення з жанровими та стилістичними особливостями академічних текстів, а також із принципами і методологією наукового проєктування, зокрема у перекладознавчому аспекті. Практичні заняття забезпечують розвиток умінь застосування теоретичних знань у процесі створення, аналізу, редагування та перекладу академічних текстів, а також формування навичок моделювання власного наукового дослідження. Методи навчання передбачають виконання письмових і усних завдань, підготовку аналітичних доповідей, презентацій, написання наукових текстів (статей, тез), моделювання перекладознавчого дослідження, а також участь у наукових дискусіях і конференційних виступах.

Упродовж семестру оцінювання здійснюється відповідно до видів робіт і форм контролю, визначених у п.7.1. Залік (2 семестр): Робота студента оцінюється за результатами навчальної діяльності впродовж семестру без додаткових форм контролю. Студенти, які набрали не менше 60балів, отримують «зараховано», менше–не зараховано». У разі недосягнення мінімального рівня студент виконує додаткові завдання для ліквідації академічної заборгованості. Іспит (3 семестр): Оцінювання здійснюється за результатами поточного контролю та іспиту. Підсумкова оцінка формується як сума балів за семестр (60балів) та за іспит (40балів). Мінімальна кількість балів за іспит становить 24бали; у разі отримання меншої кількості вони не додаються до семестрової оцінки. Підсумкове оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим приведенням до національної: 90–100—відмінно (5)/зараховано; 75–89—добре (4)/зараховано; 60–74—задовільно (3)/зараховано; 0–59—незадовільно (2)/не зараховано.

Англійська, українська