Інфопакет

Еволюційна геоморфологія

ВБ 1.3

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

6

ПРН01. Застосовувати набуті теоретичні знання та практичні навички для дослідження природно-територіальних систем на різних рівнях просторової організації. ПРН05. Вміти виявляти, ставити та розв’язувати науково-прикладні проблеми, здійснювати критичну оцінку прийнятих рішень. ПРН10. Застосовувати геоінформаційні технології, створювати та досліджувати моделі природно-географічних проявів розвитку геосистем, визначати можливості та межі їх застосування. ПРН11. Оцінювати можливі ризики, соціально-економічні та геоекологічні наслідки реалізації управлінських рішень у сфері природокористування, рекреації та туризму. ПРН14. Формулювати наукові гіпотези, визначати актуальні аспекти у фундаментальних і прикладних напрямах досліджень, розробляти та управляти проєктами у сфері географії. ПРН17. Вміння застосовувати знання із закономірностей функціонування геоморфосфери для вирішення прикладних задач.

Очна форма

1) успішне опанування таких загальноосвітніх дисциплін як Рельєф Світу, Палеоекологія четвертинного періоду, Антропогенна геоморфологія. 2) володіння елементарними навичками аналізу картографічних матеріалів.

Дисципліна «Еволюційна геоморфологія» розглядає роль класифікацій в науці взагалі і конкретно в геоморфології. Зокрема аналізується розмірно-генетична класифікація форм рельєфу Землі і можливості її використання при виділенні таксонів геоморфологічного районування і картографування на прикладі Європи і України. Наукові відкриття і нова суспільна парадигма людства дають поштовх для розвитку теорії геоморфології і визначають тренди. З огляду на це, нині відбувається перегляд деяких її аксіом (наприклад, центральної динамічної проблеми). Нова суспільна парадигма впливає на науки про Землю в напрямку відтворення природної еволюції і історії планети і людства на ній (ідеї номогенезу). Актуальними і важливими нині стають історико-геологічні і історико-геоморфологічні (палеогеоморфологічні) дослідження. Усе це відзначається під час семінарів і при викладенні лекційного матеріалу, який присвячений розгляду традиційних аспектів «рельєфу» - його морфології, генезису, геологічному віку, сучасній та історичній динаміці, рельєфоутворюючого субстрату. При характеристиці напрямків практичного використання вивчення рельєфу та геологічної будови розглядається концепція «наскрізного прогнозування», яка дозволяє вести пошуки корисних копалин, здійснювати раціональне природокористування, управління використанням природних ресурсів, територіальне планування.

1. Барщевський М.Є. Загальні проблеми палеогеоморфології та розвиток рельєфу Землі у фанерозої . – К.: «Обрій», 2003. – 378 с. 2. Веклич М.Ф. Палеогеоморфологія області Українського щита. – К.: «Наукова думка», 1966. – 120 с 3. Палеогеоморфологія: навч. посіб. / І. Сіренко, М. Іваник ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л. : Вид. центр ЛНУ, 2011. — 432 с. : іл. — Бібліогр.: с. 422—424 (38 назв). — ISBN 978-966-613-905-7

Лекції, практичні заняття, самостійна робота

Опитування у тестовій та письмовій формі, оцінювання виконання практичних робіт, зарахування самостійної роботи, МКР іспит, консультації. Максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів, що додаються до семестрових – 24 бали. Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 20 балів до складання іспиту не допускаються. Рекомендований мінімум для допуску – 36 балів. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж рекомендований мінімум (36 балів) обов'язковою є перездача тих видів робіт, за які вони отримали оцінку, нижчу за допустимий мінімум.

Українська