Інфопакет

Історія польської літератури. Частина 4. ІІ пол. ХІХ ст.

ОК.14

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

5 Семестр

6

ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію польської мови і літератури і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі (за спеціаліалізацією: слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська). ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів. ПРН 20. Знати проблематику сучасної полоністики як окремого напряму славістики та демонструвати цілісну систему фахових знань, що визначають соціальне значення майбутньої професії. ПРН 21.

Очна форма

1. успішне опанування навчальних дисциплін: «Комплексна дисципліна Вступ до спеціалізації. Ч.3 Польський фольклор», «Вступ до філології» «Сучасна польська мова: практичний курс» (I семестр), «Комплексна дисципліна Історія зарубіжної літератури. Ч.І Антична література» ; 2. Знання загальних літературознавчих понять, загальних відомостей про історико-культурний контекст, основ літературознавчої термінології. 3. Володіння базовими елементарними навичками аналізу та інтерпретації текстів з урахуванням особливостей часу та епохи. та 3. Уміння володіння базовими вміннями і навичками відстежування еволюції родів літератури, здійснення аналізу та інтерпретації літературних творів.

Предметом вивчення є генеалогія польського Позитивізму (реалізму). Дати студентам-полоністам узагальнені систематизовані відомості про розвиток польської літератури доби Позитивізму в Польщі, систематизувати знання з основних історико-культурних подій зазначеної доби, ознайомити з загальним європейським контекстом розвитку польської літератури, ознайомлення студентів з текстами й контекстами другої половини ХІХ століття, впливами європейської літератури, проблематикою з метою висвітлення літературних візій важливих національних проблем польської літератури зазначеної доби; формування навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту. Позитивізм вивчається як філософія, яка великою мірою вплинула на картину світу, створену польськими письменниками. Становлення польської прози розглядається на тлі формування паралітературних жанрів (публіцистичних). Отже, еволюційний процес прозових жанрів охоплює засвоєння й інтенсивний розвиток або адаптацію жанрів світової літератури: від публіцистики до історичного роману. Простежується також еволюція польської драматургії і поезії.

Абрамович С. Д., Кеба О. В., Стахнюк Н.О. Історія польської літератури. Навчальний посібник: Цикл лекцій. – За ред. С. Д. Абрамовича. К: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. Бондаренко А.І. Художній текст в інтерпретаційному вимірі (лінгвостилістичний аспект): Посібник / І.А. Бондаренко – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2008. Оболевич В.Б. Історія польської літератури. – Львів, 1983. Татаркевич Вл. Історія філософії. Т.1. – Львів, 1997. Хайдер Т.В.Історія польської літератури. Практикум. Навч.-метод. посібник – Чернігів, 2020. Kulczycka-Saloni J., Pozytywizm, Warszawa, 1971Literatura polska. Przewodnik encyklopedyczny/pod red. J.Krzyżanowskiego, Cz.Hernasa. – t.1-2. – Warszawa, 1985 Markiewicz H. Bolesław Prus a pozytywizm warszawski// Literatura i historia. – Kraków, 1994. – s.87-100. Мarkiewicz H. Główne problemy wiedzy o literaturze. Kraków, 1970. Markiewicz H. Pozytywizm. – Warszawa, 1978. Markiewicz H., Antynomie powieści realistycznej XIX wieku

Робочою програмою навчальної дисципліни передбачено проведення лекційних та семінарських занять, а також самостійну роботу студента. Форми навчання включають усні відповіді та групові дискусії на семінарських заняттях, індивідуальні завдання, доповіді у форматі презентацій у PowerPoint.

Форма підсумкового контролю – екзамен. Оцінка формується як сума балів, набраних у процесі засвоєння матеріалу з усіх тем курсу та виконання самостійних завдань. Студент може набрати максимально 100 балів – 60 за усні відповіді на семінарських заняттях, за виконання індивідуального завдання, за підготовку доповіді у форматі презентацій у PowerPoint. Студентам, які за семестр набрали сумарно менше 60 балів, для складання заліку необхідно скласти матеріал за темами, за якими виникла заборгованість. Підсумкове оцінювання результатів навчання здійснюється за єдиною 100-бальною шкалою.

польська