Інфопакет

Біорізноманіття світу

ОК 40

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

7 Семестр

4

1. Пояснювати особливості організації географічного простору, в тому числі просторово-часові закономірності організації ландшафтів (ПРН-4) 2. Використовувати польові та лабораторні методи для аналізу природно- і суспільно-географічних об’єктів і систем (ПРН-8) 3. Застосовувати навички продуктивного спілкування зі споживачами екосистемних послуг, зокрема з метою налагодження партисипативного управління природоохоронною діяльністю (ПРН-12) 4. Проявляти професійну толерантність до виялення альтернативних приципів (ПРН-15) 5. Виявляти проблемні ситуації і пропонувати шляхи їх розв’язання (ПРН-20)

Очна форма

1. знати ключові положення теоретичних засад дисциплін фізико-географічного циклу, що викладаються впродовж 1-6 семестрів (геологія, метеорологія, гідрологія та океанологія, ґрунтознавство, біогеографія тощо); 2. вміти застосовувати принципи, підходи й методи пізнання фізико-географічної організації територій й простору буття «живої речовини»; 3. володіти методиками географічного аналізу й синтезу, базовими знаннями з картування територій, методами статистичного й математичного аналізу; 4. володіти інструментарієм пошуку інформації з питань біорізноманіття світу та предметних даних в різноманітних інформаційних джерелах

Біорізноманіття світу є складовою дисципліною циклу дисциплін з професійної підготовки фахівців в сфері географії, екології, територіального управління, менеджменту природних ресурсів, картографії. Знання основних її положень необхідне для вирішення широкого кола завдань з природокористування, охорони природи,екологічного моніторингу, рекреаційної географії та інших. Навчальна дисципліна присвячена вивченню історії становлення й змісту теоретико-методичних засад досліджень біорізноманіття світу. Надає знання про: історію формування й розвиток органічного світу Землі; основні закономірності розподілу живих організмів, біоценозів, оселищ, біогеоценозів на планеті та в регіонах. Забезпечує: розуміння екологічних передумов та факторів розподілу «живої речовини»; можливість засвоєнні знань з основ хорології, закономірностей поширення, конфігурації та динаміки ареалів організмів та біоценозів. Знайомить з: теоретико- методичними засадами біогеографічного аналізу територій; принципи та задачами біогеографічних класифікацій, зонування й районування; регіональними флорами, фаунами, біомами. Надає можливість засвоєння знань про склад, структуру й особливості органічного світу України. Знайомить з особливостями антропогенних змін та перетворень органічного світу. Окреслює шляхи й механізми збереження біорізноманіття.

1. Білоус Л.Ф. Методичні вказівки до практичних і семінарських занять та самостійної роботи студентів з дисципліни “Біогеографія” Навчальне видання. - Київ: Логос,2017, 32 с 2. Гродзинський Д.М.. Біогеографічні аспекти рослинного і тваринного світу України. Київський географічний щорічник. – Випуск 1. – 2002. – С.7-31. 3. Кукурудза С.І. Біогеографія: Підручник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 504 с. 4. Поліщук В., Багнюк В. Біогеографічне районування України // Розбудова екомережі України. – К., 1999. – С. 37-42. 5. Удра І.Х. Біогеографічне районування території України // Укр. геогр. журн.. –1997. - No4. 6. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Головні риси екомережі України //Розбудова екомережі України – К.: Програма розвитку ООН. Проект «Екомережі», 1999. – 272с.

лекція,практичне заняття,аналітична робота

виконання творчих аналітично-розрахункових робіт, дискурс,залік.

Українська