Компаративна фольклористика

Освітня програма: Фольклористика, міжкультурна комунікація, іноземна мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Компаративна фольклористика
Код дисципліни
ОК.16
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
4 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрямки і школи у фольклористиці. ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз фольклорного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН 16. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з фольклористики для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної чи недостатньої інформації та суперечливих вимог.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
До початку вивчення курсу магістранти мають володіти основними фактологічними знаннями гуманітарного характеру, знати основні аналітичні прийоми теоретичної фольклористики, арсенал понять і термінів, «предметні поля», проблематику та дослідницькі перспективи сучасної фольклористики. Уміти самостійно проводити науково-пошукову роботу з фольклористики, визначати специфіку фольклорних елементів у стадіально-типологічних та етнокультурних вимірах, механізми функціонування фольклорної традиції як засобу комунікації, самостійно проводити науково-пошукову роботу з фольклористики, адаптуючи пріоритетні концепції, теорії і методи аналізу досліджуваного матеріалу. Володіти методикою компаративного фольклористичного аналізу; елементарними навичками використання термінологічного апарату сучасної гуманітаристики для ведення науково-пошукової роботи, що відповідає другому (магістерському) рівню.
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни – дати об’єктивний погляд на нові «наукові парадигми», «антропологізацію» фольклору, об'єкти і методи фольклористики та поширити їх на компаративний фольклористичний дискурс. Анотація. Навчальна дисципліна спрямована на формування у студентів фахових навичок міждисциплінарного дослідження фольклорного тексту. Її предметом є комплексне вивчення актуальних проблеми, пов’язаних з синкретичним характером усних традицій, дотекстовими формами, інтертекстуальними і контекстовими зв'язками. Завдання дисципліни: отримати основні знання та оволодіти навичками самостійного поглибленого аналізу різноманітних фольклорних явищ.
Рекомендована та необхідна література
Проблеми міжвидового синтезу в українській культурі в полі діалогів різнонаціональних культурних традицій: колективна монографія [голов. ред. Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2019. 592 с. Найден О. С. Міф. Фольклор. Образ. Київ, 2016. 317 с. Дмитренко М. Українська фольклористика: проблеми методології. Монографія. Київ, 2015. 364 с. Копаниця Л.М. Метапонятійна модель української ліричної пісні. Київ. 2000. 504 с. Росовецький С. Український фольклор у теоретичному висвітленні. Ч.1. Теорія фольклору. Посібник для університетів. Київ, 2005. 232 с.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
У курсі передбачено 2 змістові частини. Перша частина курсу – «"Антропологізація" фольклору і нові ракурси аналізу усних традицій». Друга частина курсу – «Фольклор як сукупність «текстів культури»: компаративний вимір». Форми навчання: лекції, семінари, науковий семінар, самостійна робота. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (усна відповідь, доповнення, доповідь на науковому семінарі, бліц-опитування, участь у дискусіях на лекціях та семінарських заняттях, проміжний контрольний тест, залік). Науковий семінар, проводиться не пізніше останнього лекційного тижня, на якому студенти презентують самостійно підготовлену наукову доповідь із однієї з актуальних проблем компаративної фольклористики.
Методи та критерії оцінювання
Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання) - 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння, комунікація, автономність та відповідальність – 60% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: усна відповідь, доповнення, участь в дискусії під час лекції, творчі та дослідницькі завдання: наукова (науково-популярна стаття, рецензія, дайджест), доповідь – 48/80 б. З них: усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях на лекціях і семінарах, бліц- опитування, проміжний контрольний тест: 36/56 б. Науковий семінар презентація наукової доповіді: 12/24 б. Завершується дисципліна заліком у письмовій формі 12/20 б.
Мова викладання
Українська мова

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни