Концептосистеми фольклорних текстів

Освітня програма: Фольклористика, міжкультурна комунікація, іноземна мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Концептосистеми фольклорних текстів
Код дисципліни
ВБ.2.03
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
6
Результати навчання
ПРН 17. Планувати, організовувати, здійснювати і презентувати дослідження та інноваційні розробки у фольклористиці. ПРН 20.2. Використовувати комунікативні стратегії у спілкуванні з учасниками перекладацького процесу.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Магістранти мають володіти основними фактологічними знаннями гуманітарного характеру, знати сучасні погляди на специфіку фольклору; основні проблеми сучасної гуманітаристики (когнітології, культурології, фольклористики, когнітивної лінгвістики), пов’язані з формуванням ментально-мовного феномену концептосистеми та суміжних із ним понять, які становлять основу системного дослідження концептосфери фольклору. Уміти самостійно проводити науково-пошукову роботу з фольклористики, адаптуючи пріоритетні концепції, теорії і методи спостереження, узагальнення та всебічного аналізу досліджуваного матеріалу; організувати процес пошуку, реконструкції та збереження традиційного культурного спадку. Володіти методикою концептуальної репрезентації фольклорного тексту; елементарними навичками використання термінологічного апарату сучасної гуманітаристики для ведення науково-пошукової роботи, що відповідає другому (магістерському) рівню.
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни – дати теоретичний синтез ідей сучасної гуманітаристики на проблематику вивчення концептосистеми фольклорного тексту з подальшим напрацюванням методологічних підходів до вивчення когнітивного простору української традиційної культури. Анотація. Навчальна дисципліна спрямована на ознайомлення із теоретичними проблемами, пов’язаними з теорією та практикою визначення поняття «[етно]концептосистема», системності, змісту й структурних одиниць цього феномену як упорядкованої сукупності ментальних одиниць. Її предметом є вироблення на основі наукових джерел результативних підходів, критеріїв до розуміння й інтерпретації дискурсивних конфігурацій фольклорних концептів. Завдання дисципліни: виробити навички самостійного поглибленого аналізу фольклорного продукту для ефективної організації наукової, освітньої діяльності та галузевого перекладу народної словесності.
Рекомендована та необхідна література
Іващенко В. Л. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу (на матеріалі української мистецтвознавчої термінології): монографія. Київ, 2006. 328 с. Приходько А. Н. Концепт и концептосистемы. Днепропетровск, 2014. 307с. Селіванова О. О. Теоретичні засади й дослідницькі можливості концептуального аналізу. Нова філологія. 2007. № 27. С. 49-63. Слухай Н. В. Когнітологія та концептологія в лінгвістичному висвітленні : навч. посіб. / Н. В. Слухай, О. С. Снитко, Т. П. Вільчинська. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2011. 367 с.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
У курсі передбачено 2 змістові частини. Перша частина курсу – «Концепт. Природа і функції концепту». Друга частина курсу – «Концептосистема українського фольклору». Форми навчання: лекції, семінари, науковий семінар, самостійна робота. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (усна відповідь, доповнення, доповідь на науковому семінарі, бліц-опитування, участь у дискусіях на лекціях та семінарських заняттях, проміжний контрольний тест, залік). Науковий семінар, проводиться не пізніше останнього лекційного тижня, на якому студенти презентують самостійно підготовлену наукову доповідь із однієї з актуальних проблем сучасної фольклористики.
Методи та критерії оцінювання
Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання) - 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння, комунікація, автономність та відповідальність – 60% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: усна відповідь, доповнення, участь в дискусії під час лекції, творчі та дослідницькі завдання: наукова (науково-популярна стаття, рецензія, дайджест), доповідь – 48/80 б. З них: усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях на лекціях і семінарах, бліц- опитування, проміжний контрольний тест: 36/56 б. Науковий семінар презентація наукової доповіді: 12/24 б. Завершується дисципліна заліком у письмовій формі 12/20 б.
Мова викладання
Українська мова

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни