Відображення національних реалій у мові та літературі.Частина 1. Реалії литовської лінгвокультури
Освітня програма: Польська мова і література, англійська та литовська мови
Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології
Назва дисципліни
Відображення національних реалій у мові та літературі.Частина 1. Реалії литовської лінгвокультури
Код дисципліни
ВБ 1.02
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
4 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
2
Результати навчання
ПРН 14. Використовувати польську, англійську та литовську мови в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у побутовій, суспільній, навчальній, професійній, науковій сферах життя. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів. ПРН 22.1. Застосовувати знання польської та литовської мов у рамках лінгвокраїнознавчого і туристичного дискурсів. ПРН 23.1. Вміти ідентифікувати національно-культурний компонент у структурі польської та литовської мов. ПРН 24.1 Застосовувати рецепції літератури та культурних реалій в туристичному дискурсі.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Успішне опанування курсу передбачає знання загальнолінгвістичної термінології та терміносистеми; знання основ граматики сучасної литовської мови; володіння навичками читання, письма, аудіювання і говоріння на рівні, що передбачений програмою І та ІІ років навчання; вміння аналізувати явища лінгвокультурної інтерференції; інтерпретувати литовську культуру; володіння елементарними основами граматики та синтаксису литовської мови, навичками встановлення причиново-наслідкових зв’язків між історичними подіями та здійснення аналізу їх впливу на культурний розвиток, вміннями узагальнювати.
Зміст навчальної дисципліни
Формування уявлень про мову як про основний засіб передачі культури та її сприйняття наступними поколіннями, формування та вираження у мові особливої картини світу, що відображає особливості литовської лінгвокультури.У межах дисципліни студенти розглядають співвідношення зв’язку мови і духовної культури, мови і народного менталітету, мови і народної творчості, їх взаємозалежності. Досліджуються зв’язки між мовою та різними сторонами матеріальної і духовної культури.
На основі прочитання окремих творів литовських авторів студенти знайомляться з особливостями різних періодів історії литовської культури, чинниками культурного розвитку Литви. Увага зосереджується на видатних персоналіях, традиціях та новаторстві кожного етапу розвитку литовської культури. У студентів формується цілісне уявлення про литовську культуру як про елемент європейської цивілізації, перед ними розкриваються різні сторони та аспекти литовської культури.
Рекомендована та необхідна література
1. Lavaste L. Mes. Lietuviai. Vadovėlis, kaip suprasti lietuvius ir jais naudotis. Vilnius: Tyto alba, 2012. 176 p. 2. Miliūnaitė R. Dabartinės lietuvių kalbos vartosenos variantai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2009. 248 р. 3. Papaurėlytė-Klovienė S. Lietuvių nacionalinis charakteris lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje: ar galime vadintis darbščiaisiais pavyduoliais // Acta humanitarica universitatis Saulensis. Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. 2009. T. 8. P. 244–252. 4. Čepaitienė A. Gyvenimo etnografija: vietos, struktūros ir laikas. Besikeičianti Lietuva XX amžiuje. V., 2013. 5. Dini P.U. Baltų kalbos. Lyginamoji istorija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. 2000. 6. Непокупний А.П. Балтійські родичі слов'ян, Киïв: Наукова думка, 1979. 7. Hilbig I. Lithuanian and English Linguistic Politeness: Requests: summary of doctoral dissertation: humanities, philology (04 h). Vilnius, 2009. 48 p.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Дисципліна викладається за допомогою таких навчальних заходів, як усні відповіді та контрольні роботи. Методи викладання, які застосовуються у навчальному процесі, - лекції, семінари, творчі та дослідницькі завдання, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
Форма підсумкового контролю – залік. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом протягом семестру. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (усні відповіді, тести) та за самостійну роботу. За семестр студент може отримати максимально 80 балів, на заліку - 20 балів; максимальний бал – 100 балів.
Мова викладання
українська, литовська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни