Інфопакет

Теорія і технологія перекладу

ОК 17

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

7 Семестр

3

ПРН 1. Вільно спілкуватися з професійних питань із фахівцями та нефахівцями державною, польською, англійською та литовською мовами усно й письмово, викориПРН 14. Використовувати польську, англійську та литовську мови в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у побутовій, суспільній, навчальній, професійній, науковій сферах життя.стовувати їх для організації ефективної міжкультурної комунікації.ПРН 10. Знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності.ПРН 22.2. ПРН 23.2. ПРН 24.2.

Очна форма

Студент повинен знати засадничі поняття перекладознавства, основні факти і персоналії літературного процесу в європейських країнах в історичному контексті, особливості історичного розвитку іноземної мови, основи історії світової культури та історії релігій; вміти застосовувати перекладознавчі та енциклопедичні знання на практиці; володіти елементарними навичками розуміння, аналізу, систематизації та запам’ятовування інформації з гуманітарних знань.

На лекціях студенти знайомляться з історією та основними напрямами сучасних перекладознавчих студій в Україні, Польщі й в світі, спрямованими на виявлення типових способів і прийомів перекладу, "універсалій" перекладу, закономірностей процесу перекладу, критерії оцінки якості перекладу, способів оптимізації методики викладання перекладу, а також зі специфікою перекладознавчих технік та методів усного, письмового перекладу.

Енциклопедія перекладознавства: у 4 т. пер. з англ. / за ред.: Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара. – Вінниця, 2020, Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. – Львів, 1989. Коптілов В. Теорія та практика перекладу : навч. посіб. – Київ, 2002. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад)– Вінниця, 2003. Стріха М. Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням. Київ, 2020. Шмігер Т.В. Перекладознавчий аналіз - теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами. - Львів, 2018. Dąbska-Prokop U. Nowa encyklopedia przekładoznawstwa. – Kielce, 2010. Hejwowski K. Kognitywno-komunikacyjna teoria przekładu. – Warszawa, 2006. Kielar Z., Zarys translatoryki. Warszawa 2003. Lipiński K. Vademecum tłumacza. – Kraków, 2000.

Навчання відбувається у вигляді інтерактивних лекцій та семінарських занять. Самостійна робота студентів передбачає підготовку до таких видів діяльності: відповіді на семінарських заняттях, доповіді з аналізом наукової літератури, виконання завдань на переклад.

Семестрове оцінювання: максимальна кількість балів протягом семестру – 80 балів: завдання, які виконуються у процесі самостійної роботи та конспект лекцій – макс 10 балів відповіді на практичних заняттях – макс 30 балів; Підготовка та оформлення реферату – макс 10 балів; Виступ по темі реферату – макс 10 балів; Підсумкова контрольна робота – макс 20 балів. Мінімальна кількість балів за семестр – 48. Підсумкове оцінювання у формі заліку – мін 12/ макс 20 балів.

Українська