Інфопакет

Основи мовознавства синхронія

ННД.23.03

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

2 Семестр

2

ПРН7,ПРН8,ПРН15, ПРН16,ПРН17.

Очна форма

Успішне опанування шкільного курсу з гуманітарних дисциплін.

Змістом курсу є поетапне формування знань про синхронічну теорію мовознавства як систему наукових галузей – метатеорії мовознавства, прагматики, синтактики, десигніки. Курс подає матеріал про синхронічну складову основ мовознавства як навчальну дисципліну; з'ясовує її відмінність від однойменної наукової дисципліни; висвітлює зміст категорій «теорія», «елемент», «одиниця», «концепція», «закономірність», «прагматика», «синтактика», «десигніка»; запроваджує поділ синхронічного мовознавства на п'ять галузей; визначає базові поняття, концепції, закономірності синхронічного мовознавства, знання яких необхідне для подальшого оволодіння фахом. Курс є складовою частиною комплексної дисципліни «Вступ до філології», що складається з чотирьох частин: Частина 1. Латинська мова (2 кредити); Частина 2. Основи мовознавства: синхронія (2 кредити); Частина 3. Основи мовознавства: діахронія (2 кредити); Частина 4. Вступ до китайської філології (2 кредити).

1. Тищенко К.М. Основи мовознавства. Системний підручник. Київ, 2007. 308 с. 2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. Київ, 2000. 3. УМЕ – Українська мова. Енциклопедія. Київ, 2004. 4. Тищенко К.М. Класифікація закономірностей мовознавства // Наук. вісті НТУУ "КПІ". Київ, 2005. № 2. 5. Тищенко К. Метатеорія мовознавства. Київ, 2000.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні й семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: усні відповіді, участь у дискусіях, тестові завдання, письмові роботи. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 100 балів, у мінімальному вимірі 60 балів. Завершується дисципліна заліком, який виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська