Український фольклор (4 семестр)

Освітня програма: Фольклористика, українська мова і література та іноземна мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Український фольклор (4 семестр)
Код дисципліни
ННД.09
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
4 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
6
Результати навчання
ПРН 7. Розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції фольклористики, мовознавства й літературознавства, уміти застосовувати їх у професійній діяльності. ПРН 23. Характеризувати семантику й прагматику ритуалів та обрядових комплексів.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
До початку вивчення цієї дисципліни студенти повинні знати –жанрологію українського фольклору, історію його фіксації, публікації, дослідження. Уміти диференціювати за жанрово-видовими ознаками фольклорні наративи дитячого фольклору, народних паремій. Володіти елементарними навичками аналізу фольклорного наративу, пошуку та реферування наукових джерел із досліджуваної проблематики.
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни – засвоєння студентами основних теоретичних підходів до вивчення паремій, дитячого та фольклору для дітей як жанрових різновидів української усної народної творчості. Формування навичок дослідження, типологізації, класифікації паремій, дитячого фольклору та фольклору для дітей. Анотація. Дисципліна належить до переліку обов’язкових дисциплін, викладається у 4 семестрах бакалаврату. У 4 семестрі дисципліна поділена на 2 змістові частини: «Малі жанри фольклору», «Дитячий фольклор». У межах першої, що зосереджена на опануванні народних паремій, вивчаються їх жанрові різновиди, класифікаційні системи, поетика, методи та підходи до їх вивчення, історія збирання, дослідження, їх зв'язок з іншими видами народної творчості. У Частині 2 – вивчаються жанрові різновиди дитячого фольклору та фольклору для дітей, його структура, поетика, функції. Підходи та методи його дослідження, історія збирання та публікації, зв'язок з іншими видами народної творчості, етномузикознавчий складник.
Рекомендована та необхідна література
1. Гунчик І. Український магічно-сакральний фольклор: структура тексту та особливості функціонування : монографія. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 232 с. 2.Довженок Г. В. Українські народні колискові пісні та забавлянки Київ: Наукова думка. 1984. С. 5-43. 3.Лановик М.Б., Лановик З.Б. Пареміографія. Українська усна народна творчість: Підручник. Київ: Знання-Прес, 2005. С.536-566. 4.Марчун О.В. Жанрова параметризація дитячого фольклору: навч. посіб. Київ: ВПЦ «Київський університет». 2019. 250 с. 5.Українські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М.Номис / упоряд., примітки та вступна стаття М.М. Пазяка. Київ: Либідь, 1993. 768 с.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Відповідь на семінарському занятті, бліц-опитування, презентація, контрольна робота
Методи та критерії оцінювання
Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання), що складає 35% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння); (комунікація); (автономність та відповідальність), що складає 65% загальної оцінки. Оцінювання за Частиною 1 формує 50% сумарної оцінки за семестр (максимальний – 30 балів, мінімальний – 18 ), які сумуються із балами оцінювання за Частиною 2 (максимальний – 30, мінімальний – 18). Підсумкове оцінювання проводиться у формі іспиту: максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів(позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на екзамен); на іспиті оцінюються усі результати навчання за дисципліною; іспит проводиться у формі письмового тесту: 40 питань закритої та відкритої форми, які оцінюються у 1 бал.
Мова викладання
Українська мова