Інфопакет

Інтертекстуальні та інтермедіальні студії

ДВС.1.06

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

10

ПРН 1. Розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів та смислів, а також критично оцінювати можливості їхньої інтерпретації для розв'язання суспільно значущих проблем. ПРН 2. Аналізувати текстові та візуальні джерела інформації щодо культурних явищ та процесів, верифікувати інформацію у відповідності до професійних задач. ПРН 7. Оцінювати історичні здобутки та новітні досягнення культурології. ПРН 12. Збирати, аналізувати та оцінювати емпіричні факти та здійснювати їх інтерпретацію у відповідності до сучасних теоретичних уявлень відповідного напряму культурології. ПРН 16.1. Вправно застосовувати методику інтертекстуальності та сучасних реконструктивних прийомів як у галузі культурної антропології, так і в міждисциплінарному аспекті.

Очна форма

Магістранти мають володіти основними фактологічними знаннями гуманітарного характеру, знати основні питання історії та теорії інтертекстуальності як міждисциплінарної категорії, значення термінів, які утверджують статус інтертекстуальності. що становить основу інтертекстуального дискурсу сучасної гуманітаристики. Уміти на фаховому рівні робити аналіз текстів етнокультури як інтертекстуального явища, адаптуючи пріоритетні концепції, теорії і методи спостереження, узагальнення та всебічного аналізу досліджуваного матеріалу. Володіти основними методиками вияву різних типів міжтекстових інтеракцій в межах твору чи явища етнокультури; обґрунтувати доцільність застосування методики інтертекстуального аналізу фольклору; правильно користуватися термінологію, що використовується при інтертекстуальному аналізі, у науково-пошуковій роботі, що відповідає другому (магістерському) рівню.

Мета дисципліни – дати студентам системні знання про інтертекстологію та ознайомити з тенденціями дослідження універсальних правил міжтекстових взаємодій, зокрема, на прикладах духовної культури українського народу. Анотація. Навчальна дисципліна спрямована на ознайомлення із основними проблемами методології інтертекстуальних досліджень як підрозділу науки про культуру. Її предметом є вивчення проблематики інтертекстуальних досліджень та конкретизація інтертекстуальних стратегій та міжтекстових відношень класичного і сучасного типів етнокультурного тексту. Завдання дисципліни: сформувати у студентів цілісну систему знань про основні методики вияву різних типів міжтекстових інтеракцій в межах етнокультурного твору; напрацювати необхідний теоретичний матеріал, що допоможе виробити свій фольклористичний/етнокультурологічний поняттєвий, методологічний і термінологічно-категоріальний апарат.

1.Біловус Л. Теорія інтертекстуальності: Становлення понять, тлумачення термінів, систематика / Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. Т., 2003. - 36 с. 2. Копаниця Л.М. Методична розробка до курсу «Інтертекстуальність у фольклорі» для студентів здобувачів вищої освіти спеціалізації 035.09 – «"Філологія" (Фольклористика)» за освітньою програмою «Фольклористика, міжкультурна комунікація, іноземна мова» освітнього ступеня «магістр»Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1BhallyVP8UA24dDfFXp7RN4vvnoUSVz4/view?usp=sharing 3. Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности / пер. с фр. / общ. ред. и вступ. ст. Г.К. Косикова. М.: Издательство ЛКИ, 2008. - 240 с. 4.Шаповал М. Інтертекст у світлі рампи: міжтекстові та міжсуб'єктні реляції української драми. К., 2009.

У курсі передбачено 3 змістові частини. Перша частина курсу – «Теорія інтертекстуальності: генеза, термінологія, типологія, функціонування». Друга частина курсу – «Спектр міжтекстових відношень: види інтертекстуальності, виражальні засоби міжтекстовості та способи їх виявлення». Третя частина курсу – «Вибірковий характер впровадження методу інтертекстуальності як підходу у вирішенні аналітичних проблем загально культурологічного плану». Форми навчання: лекції, семінари, науковий семінар, самостійна робота. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (усна відповідь, доповнення, доповідь на науковому семінарі, бліц-опитування, участь у дискусіях на лекціях та семінарських заняттях, проміжний контрольний тест, залік). Науковий семінар, проводиться не пізніше останнього лекційного тижня, на якому студенти презентують самостійно підготовлену наукову доповідь.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання) - 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння, комунікація, автономність та відповідальність – 60% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: усна відповідь, доповнення, участь в дискусії під час лекції, творчі та дослідницькі завдання: наукова (науково-популярна стаття, рецензія, дайджест), доповідь – 48/80 б. З них: усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях на лекціях і семінарах, бліц- опитування, проміжний контрольний тест: 36/56 б. Науковий семінар презентація наукової доповіді: 12/24 б. Завершується дисципліна заліком у письмовій формі 12/20 б.

Українська мова