Інфопакет

Література країн першої іноземної мови (3-й семестр)

ОК 23

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

3 Семестр

2

ПРН 2, ПРН 8, ПРН 13, ПРН 15, ПРН 19

Дистанційне навчання

1. Успішне опанування курсу: «Історія зарубіжної літератури» (від античності до першої половини XIX ст.). 2. Знання теоретичних основ: літературознавства, перекладознавства, основ класичної французької літератури, внеску ключових постатей французької культури до світової культури. 2. Уміння: здійснювати базовий літературознавчий аналіз художнього тексту, розрізняти літературні епохи, напрями, стилі та явища, читати та аналізувати окремі фрагменти художніх текстів французькою мовою за рівнем мовної підготовки A2-B1.

Програма ознайомлює студентів з особливостями художніх явищ в осерді літературного процесу Франції та почасти франкомовних країн другої половини XIX ст., із культурно-історичними, соціальними та художньо-естетичними чинниками, що опосередковують ці процеси в їх теоретико-методологічних зв’язках з історією французької літератури, літературознавством та перекладознавством, поглиблення вже набутих упродовж попередніх семестрів навчання навичок літературно-критичного аналізу, розширеного вміння художні тексти вказаного періоду, а також застосовувати у подальшій професійній філологічній та перекладацькій діяльності культурно-естетичний потенціал набутого корпусу знань, вмінь та навичок.

1. Назаров Н. Я винайшов колір голосних! Нарис творчості Артюра Рембо. – К., 2006. 2. Передчуття. Із світової поезії другої половини ХІХ – початку ХХ сторіччя.- К., - 1979. 3. Тверітінова Т. І. Історія зарубіжної літератури ХІХ століття. Доба реалізму: навчальний посібник для студентів. – Київ – 2020. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/33637/1/T_Tveritinova_ZL_20_IF.pdf 4. Чистяк Д. Блакитний птах бельгійської літератури. – К., 2005. 5. Шалагінов Б. Зарубіжна література від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 2004.

Форми та методи викладання: проведення лекцій та семінарів. Заходи: оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях, оцінювання творчих есеїв упродовж семестру, оцінювання підсумкової контрольної роботи.

Підсумкова оцінка за курс формується як сума балів поточного контролю за семестр та передбачає підсумкове оцінювання на іспиті. Форми поточного контролю охоплюють відповіді на семінарських заняттях (max 40 / min 24 балів), підготовку двох творчих есеїв (max 10 / min 6 балів ) та написання підсумкової контрольної роботи (max 10 / min 6 балів). Сумарно форми підсумкового контролю становлять max 60 / min 36 балів. Студентам, які за семестр не набрали min 60 балів, необхідно написати підсумкову контрольну роботу посиленої складності. Підсумкове оцінювання проводиться у формі письмового іспиту: максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит).

Українська