Етнотуризм та центри народної культури

Освітня програма: Етнокультурологія з поглибленим вивченням іноземної мови

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Етнотуризм та центри народної культури
Код дисципліни
ДВС.01.02
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
6 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
ПРН 9. Аналізувати ефективність культурних політик, технологій реалізації культурних ідей у контексті конкретних параметрів їх впровадження. ПРН 12. Обґрунтовувати, розробляти та реалізовувати етнокультурні події та проєкти з дотриманням законодавства та у відповідності до визначених мети та завдань. ПРН 17. 1. Провадити менеджмент, здійснювати промоцію та організовувати етнокультурний івент. (за блоком «Менеджмент етнокультурних проєктів»).
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Перед вивченням дисципліни студент повинен: знати регіональну специфіку народної культури, матеріальну культуру українців, українське народне декоративно-ужиткове та образотворче мистецтво, народну обрядову і необрядову культуру; уміти збирати, упорядковувати й архівувати фольклорно-етнографічний матеріал; уміти виявляти й розрізняти об’єкти нематеріальної та матеріальної культурної спадщини України. Володіти елементарними навичками реферування наукового тексту.
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни – формування, розвиток і поглиблення знань студентів про основні центри народної культури, роботу етнографічних музеїв, скансенів України, специфічні особливості туристичного краєзнавства, можливості використання засобів фольклору в туристичній діяльності, дослідження об'єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини як важливого ресурсу для туристичної промоції. Анотація. З огляду на членство України у Всесвітній туристичній організації, участь у Міжурядовому комітеті збереження нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що передбачає наукове дослідження, розробку й популяризацію привабливих для задоволення туристичного попиту об'єктів, актуальним питанням залишається підготовка фахівців-фольклористів, які володіють фольклорними знаннями й основами туризмо- та краєзнавства. У сучасних умовах глобалізації суспільства шляхи розвитку національної самосвідомості, збереження національної ідентичності пролягають крізь процеси усвідомлення й розуміння традицій, звичаїв та обрядів наших пращурів. Чи не найважливішу роль у цьому відіграє традиційна культура.
Рекомендована та необхідна література
Афанасьєв О. Є. Скансени України як репрезентанти регіональних типів природокористування. Географія та туризм: наук. зб. Вип. 15. 2011. С. 111-119. Башкатов Ю. Ю. До історії скансенів у Європі. Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. Вип. 5. 2011. С. 7-16. Зима О. Г. Карнавал як складова подієвого туризму. № 1 (53). 2010. С. 33-36. Петранівський Л. В., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: навчальний посібник. К., 2008. 575 с. Розвиток етнотуризму: проблеми та перспективи: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. Львів, 2011. 426 с. Розвиток українського етнотуризму: проблеми та перспективи розвитку: збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів. Львів, 2017. 216 с. Топорницька М. Я. Територіальна організація етнофестивального туризму Львівської області. Львів, 2015. 253 c.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
У курсі передбачено 2 змістові частини. Перша частина «Етнічний туризм як спосіб популяризації самобутності країни» присвячена теоретичним питанням етнічного туризму, зіставляє український та міжнародний досвід промоції етнотуризму, вивчає вплив пандемії covid-19 на розвиток етнічного туризму, окреслює перспективи розвитку такого виду туризму. Друга частина «Інноваційні види туризму та шляхи промоції етнокультурного продукту» має прикладний характер, охоплює ті вектори етнотуризму, які найбільш виразно підкреслюють його національний характер. Передбачено такі форми навчання: лекції, практтичні заняття, 3 презентації, 1 контрольна роботи. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться практичні, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (усна відповідь, виконання індивідуального завдання – презентацій тощо). Завершується дисципліна іспитом.
Методи та критерії оцінювання
Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання) – 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння, комунікація, автономність та відповідальність) – 60% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: усна відповідь на практичних заняттях – 28/14 б., виконання індивідуальних робіт – 14/10 б., проміжна контрольна робота – 18/12 б. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу, яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: усні відповіді на семінарах, проміжні контрольні роботи. Усі види робіт за семестр мають у підсумку 60/36 б. Завершується курс складанням письмового іспиту 40/24 б. Екзаменаційне завдання складається з 30 тестових питань (1 правильна відповідь – 1 б.) та одного розгорнутого – 10/1 б.
Мова викладання
Українська мова

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Оксана Леонідівна Оверчук
Кафедра фольклористики
Навчально-науковий інститут філології

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Кафедра фольклористики
Навчально-науковий інститут філології