Інфопакет

Комплексна дисципліна «Історико-літературні студії». Частина 4. Антична література

ОК 27.4

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

2 Семестр

3

ПРН 4. Розуміти фундаментальні принципи буття людини, природи, суспільства. ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію мов і літератур, що вивчаються, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі (відповідно до обраної спеціалізації: «Українська мова і література»). ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.

Очна форма

1. Знання теоретичних основ: літературознавства та давньогрецької міфології на рівні програми середньої школи. 2. Уміння: здійснювати базовий літературознавчий аналіз художнього тексту, розрізняти літературні епохи, напрями, стилі та явища.

Програма ознайомлює студентів з особливостями розвитку античної літератури, зокрема літературною спадщиною Давньої Греції та Риму, культурно-історичними, соціальними та художньо-естетичними чинниками, що опосередковують цю спадщину в її теоретико-методологічних зв’язках з історією західноєвропейської літератури та почасти літературознавством і перекладознавством, поглиблення вже набутих упродовж попередніх років навчання навичок літературно-критичного аналізу, розширеного вміння інтерпретувати тексти античної літератури, а також застосовувати у подальшій професійній філологічній та перекладацькій діяльності культурно-естетичний потенціал набутого корпусу знань, вмінь та навичок.

1) Кун М.А. Легенди та міфи стародавньої Греції. – К., 1993. 2) Мегела І.П. Історія давньогрецької літератури. – Київ, 2010. 3) Підлісна Г.Н. Антична література для всіх і кожного. – К., 2003. 4) Пащенко В., Пащенко Н. Антична література. – К., 2003. 5) Пригодій С.М. Література Давньої Греції. – К., 1999. 6) Шалагінов Б. Зарубіжна література від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 2004.

Форми та методи викладання: проведення лекцій та семінарів. Заходи: оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях, оцінювання творчих есеїв упродовж семестру, оцінювання підсумкової контрольної роботи.

Підсумкова оцінка за курс формується як сума балів поточного контролю за семестр та передбачає підсумкове оцінювання на іспиті. Форми поточного контролю охоплюють відповіді на семінарських заняттях (max 40 / min 24 балів), підготовку двох творчих есеїв (max 10 / min 6 балів ) та написання підсумкової контрольної роботи (max 10 / min 6 балів). Сумарно форми підсумкового контролю становлять max 60 / min 36 балів. Студентам, які за семестр не набрали min 60 балів, необхідно написати підсумкову контрольну роботу посиленої складності. Підсумкове оцінювання проводиться у формі письмового іспиту: максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит).

Українська