Джерела до історії Сходу

Освітня програма: Сходознавство

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
Джерела до історії Сходу
Код дисципліни
ОК 14
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
4 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
Знати речові та зображальні джерела з історії Сходу. Знати усні та лінгвістичні джерела з історії Сходу. Знати писемні джерела з історії Сходу. Вміти читати та аналізувати класичні тексти. Вміти читати та аналізувати сучасні тексти з історії Сходу. Вміти отримувати та аналізувати інформацію з історії Сходу з речових та зображальних джерел. Вміти отримувати та аналізувати інформацію з історії Сходу з писемних джерел.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1.Знати основні джерела з історії країн Сходу. 2.Вміти працювати з джерелами східними мовами. 3.Володіти навичками роботи з сходознавчою літературою
Зміст навчальної дисципліни
Вивчення джерел історії країн Сходу, як допоміжної дисципліни для сходознавства. Розкриття змісту і значення класичних текстів конфуціанського, даоського та буддистського канонів, літописів. Аналіз священних текстів ісламу (Корану та найавторитетніших збірників хадисів). Висвітлення ролі історичної та художньої літератури у розумінні історичного процесу в Китаї та країнах Близького Сходу. Визначення особливостей історичного дискурсу на традиційному та сучасному Сході. Характеристика речових та зображальних джерел. Особливості усних, лінгвістичних та писемних джерел. Аналіз текстів класичних канонів та сучасних текстів з історії країн Сходу.
Рекомендована та необхідна література
1. Історичний архів КНР. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lsdag.com/nets/lsdag/page/index.shtml?v.2Китаєзнавчі дослідження. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sinologist.com.ua/uk/category/publication/periodicals/китаєзнавчі-дослідження.3. Преславний Коран. Переклад смислів українською мовою / Переклав М. М. Якубович. – Медина: Центр імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою, 2012. – 998 с.4. Сахих аль-Бухари. Мухтасар полный вариант / Паревод В. М. Нирша. – М.: «УММА», 2003. – 959 с.5. Сергійчук І. М. Китай у нові та новітні часи: Практикум. Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 329 с.6. Українська асоціація китаєзнавців. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sinologist.com.ua/uk/посилання.7. The Cambridge History of China. General editors Denis Twitchett and John K. Fairbank. Volume 10. Late Ch'ing, 1800-1911, Part 1. Cambridge Histories Online © Cambridge University Press, 2008.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекція, семінарське заняття, самостійна робота, есе, переклад тексту, усне опитування. Контрольна робота 1, 2. Іспит.
Методи та критерії оцінювання
форма оцінювання – іспит;максимальна кількість балів, які може отримати студент – 40 балів;Форма проведення іспиту: письмова, види завдань – питання, що потребують розгорнутих відповідей.Мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали.Необхідна умова допуску до іспиту: студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до іспиту – 36 балів.Контрольна робота 1 (тест): РН 1.1. – 11 балів / 6 балів*.Контрольна робота 2 (тест): РН 1.2. – 11 балів / 6 балів. 2. Есе 1: РН 1.3. – 5 балів / 3 бали.Переклад 2: РН 1.3. – 5 балів / 3 бали.3. Робота під час семінарських занять 1 ЗМ: РН 2.1. –14 балів / 9 балів.Робота під час семінарських занять 2 ЗМ: РН 2.2. – 14 балів / 9 балів.
Мова викладання
українська