Інфопакет

Етнотуризм в країнах Сходу

ОК 16

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

2 Семестр

4

1.1 Знати термінологічно-понятійний апарат дисципліни. 1.2 Знати етапи становлення етнотуризму, політику щодо його розвитку в провідних країнах Сходу. 1.3 Знати провідні історико-етнографічні центри, визначні пам’ятки народної архітектури в провідних країнах Сходу. 1.4 Знати головні етнотуристичні маршрути провідних країн Сходу. 2.1 Вміти класифікувати та систематизувати етнотуристичні об’єкти країн Сходу. 2.2 Вміти аналізувати етнокультурну спадщину країн, аналізувати рекламні продукти та розробляти рекламу етнотуру. 2.3 Вміти аналізувати законодавство та нормативні документи з питань туризму, формувати етнографічні тури в країнах Сходу. 4.1 Готувати та ухвалювати рішення стосовно рекомендацій, які можуть бути використані у вітчизняній та міжнародній туристичній практиці стосовно країн Сходу. 4.2 Готувати та організовувати міжнародні етнотуристичні маршрути по країнах Сходу.

Очна форма

Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни: 1. Знати основні етнографічні, історико-країнознавчі характеристики, особливості історії та етнокультурного розвитку країн Сходу. 2. Вміти виокремлювати основні етнографічні об’єкти країн Сходу та формувати цілісну уяву про сутнісні та історико-етнографічні їх характеристики. 3. Володіти елементарними навичками історичного аналізу джерел, пошуку інформації в електронних базах даних та їх систематизації, підготовки текстів та матеріалів, комунікації та презентації по темі етнографічного туризму в країнах Сходу

Вивчаються історія зародження етнотуризму, історіографія проблеми, категорії об’єктів, специфіка етнотуристичного продукту, особливості його рекламування та використання в туристичній діяльності. Розкривається сучасний стан та перспективи розвитку етнотуризму в країнах Сходу, досліджуються головні етнографічні об’єкти та туристичні маршрути. Аналізується етнотуристичний потенціал та особливості організації етнографічних турів в країнах Сходу.

1. Країнознавство: підручник / В. П. Крижанівський, М. С. Дорошко, В. І. Головченко та ін.; за ред. М. С. Дорошка. – 2-ге вид., перероб. і доповн. – К.: Знання, 2012. – 439 с. 2. Кляп М. П., Шандор Ф. Ф. Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. – К.: Знання, 2011. – 334 с. 3. Кузік С. П. Географія туризму. Навчальный посібник. – К.: Знання, 2011. – 271 с. 4. Нємець Л. М. Туристсько-рекреаційні ресурси світу: навчально-методичний посібник / Л. М. Нємець, Г. О. Кулєшова, А. В. Соколенко. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. – 102 с. 5. Парфіненко А. Ю. Туристичне країнознавство. Навчальний посібник. – Харків: Бурун-книга, 2009. – 288 с. 6. Смаль І. В. Туристичні ресурси світу. – Ніжин: Вид-во держ. університету ім. Миколи Гоголя, 2010. – 336 с. 7. Туризмологія: концептуальні засади теорії туризму / В. К. Федорченко, В. С. Пазенок, О. А. Кручек та ін. – К.: ВП «Академія», 2013. – 368 с.

Методи викладання: лекція, семінар, самостійна робота.

Методи оцінювання: контрольні роботи, самостійні роботи, індивідуальне завдання, усне опитування, залік. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, індивідуальне завдання, реферати) і підсумкове оцінювання (залік). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 80 балів; підсумкове оцінювання (залік) – максимум 20 балів). Оцінюються такі результати навчання студента як готувати та ухвалювати рішення стосовно рекомендацій, які можуть бути використані у вітчизняній та міжнародній туристичній практиці стосовно країн Сходу; готувати та організовувати міжнародні етнотуристичні маршрути по країнах Сходу.

Українська