Інфопакет

Історія логіки в культурному контексті

ВБ 4.2

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

ПРН 6. Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно і письмово для обговорення професійних питань, презентації результатів досліджень та проектів. ПРН 13. Планувати і виконувати наукові та прикладні дослідження у сфері культурології, генерувати та перевіряти гіпотези, збирати докази та аргументувати висновки.

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні етапи, характеристики, проблеми, теорії і персоналії історико-філософського процесу; передбачається знайомство студентів із базовою інформацією, що надає вступний курс логіки; необхідним є достатній рівень володіння англійською мовою, що уможливить роботу із сучасними науковими першоджерелами. 2. Вміти збирати, аналізувати, інтерпретувати та презентувати інформацію щодо історико-логічних досліджень, застосовувати визначальні загально-філософські поняття і класифікації в аналізі окремих певних логічних проблем, понять, теорій, простежувати історичну тяглість становлення і розвитку проблем логіки, а також виявляти та аналізувати належні культурно-історичні обставини. 3. Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; використання іншомовних наукових джерел.

Дисципліна «Історія логіки в культурному контексті» належить до переліку дисциплін за вільним вибором студентів та викладається у 3 семестрі навчання у магістратурі. Визначаються предмет, методи, головні проблеми, персоналії і напрямки досліджень логіки в історичній перспективі. Навчальна дисципліна знайомить студентів із історико-культурними обставинами розвитку логіку, пов’язаних, зокрема, із логічними вченнями Арістотеля (силогістика), стоїків, середньовічної схоластики, Нового часу, Готлоба Фреге.

1. Генеза філософських студій у Київському університеті. – К., 2009. – 476 с. 2. Горський В.С., Кислюк К.В. Історія української філософії. – К.: Либідь, 1994 (розд. 4 «Філософія України доби бароко. Києво-Могилянська академія»). 3. Захара І.С. Стефан Яворський в історії вітчизняної філософії // Яворський С. Філософські твори. У 3 т. – Т.1 – К. : Наук. Думка, 1992. – с.5 – 40. 4. Колотілова Н.А. Логіка і риторика: ретроспектива взаємозв’язку. – К.: Вид-во «Центр учбової літератури», 2019 (розділ 1 «Логіка і риторика в епоху античності»; розділ 2 «Логіка і риторика в епоху середньовіччя»; розділ 3 «Логіка і риторика від епохи Вілродження до ХХ ст.»; розділ 4 «Логіка і риторика в ХХ ст.»). 5. Конверський А.Є., Бичко І.В., Огородник І.В. Філософська думка у Київському університеті: історія і сучасність. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 336 с.

Лекція, семінар, самостійна робота

1. Усні відповіді, письмове виконання тестів, індивідуальних завдань, виконаних студентами під час лекцій і семінарів, домашніх завдань: 40 / 24 2. Самостійна робота: (максимальна кількість балів – 20 / мінімальна кількість балів - 12). 3. Проміжна контрольна робота: (максимальна кількість балів – 20 / мінімальна кількість балів - 12). Всі види робіт за семестр мають у підсумку: - в максимальному вимірі 80 балів - в мінімальному вимірі 48 балів Підсумкова залікова контрольна робота у письмовій формі - (максимальна кількість балів – 20 / мінімальна кількість балів - 12). Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової залікової контрольної роботи.

українська