Антична епіграфіка і палеографія у лінгвосеміотичному аспекті

Освітня програма: Класична філологія та англійська мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Антична епіграфіка і палеографія у лінгвосеміотичному аспекті
Код дисципліни
ДВС. 1.07
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
6 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
6
Результати навчання
ПРН 9. Характеризувати діалектні та соціальні різновиди класичних та іноземної мов, описувати соціолінгвальну ситуацію ПРН 11. Знати принципи, технології і прийоми створення усних і письмових текстів різних жанрів і стилів державною, класичними та іноземною мовами. ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їх взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів давньогрецької і латинської мов.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1) успішне опанування навчальних дисциплін «Антична міфологія і сучасність», «Давньогрецька мова», «Латинська мова», «Історія Стародавньої Греції та Риму», «Культура Давньої Греції та Риму (у давньогрецьких та латинських текстах)»; 2) знання теоретичних та практичних основ фахової дисципліни, знання загальномовознавчих понять, загальних відомостей про історико-культурний контекст античності, базового обсягу давньогрецької міфології, основ граматики та синтаксису латинської й давньогрецької мов; 3) володіння базовими вміннями і навичками аналізу та інтерпретації текстів з рахуванням особливостей часу та епохи.
Зміст навчальної дисципліни
Курс покликаний познайомити студентів з найважливішими видами історичних джерел – написами і рукописами та встановити їхні лінгвосеміотичні особливості. Складається з двох змістових частин, які охоплюють такі основні проблеми: предмет і завдання епіграфіки. Історія зародження епіграфіки як науки; історія розвитку грецького письма; основні типи грецьких написів; грецькомовні написи України; історія розвитку латинської епіграфіки; походження латинського алфавіту; класифікація латинських написів; латинськомовні написи України; історія розвитку грецької палеографії; історія розвитку латинської палеографії; матеріали й знаряддя письма; розвиток грецького письма; розвиток латинського письма.
Рекомендована та необхідна література
Звонська Л.Л. Грецька епіграфіка і палеографія: Підручник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. Спеціальні історичні дисципліни // Довідник. Київ «Либідь» 2008. Buonopane Alfredo Manuale di Epigrafia Latina, Roma, Carocci editore, 2009. Alison Cooley The Cambridge manual of Latin epigraphy. Cambridge University Press, Cambridge 2012 . An Introduction to Greek and Latin Palaeography. Cambridge University Press, 2013. An Introduction to Greek Epigraphy, Vol. 1, 2. Andesite press, 2017. Bodel John Epigraphic evidence: Ancient history from inscriptions. London: Routledge, 2001. Greek Epigraphy and Religion. BRILL, 2020. The Oxford Handbook of Latin Palaeography. Oxford University Press, 2020. The Oxford Handbook of Roman Epigraphy. Oxford University Press, 2015.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекції; відеоматеріали та презентації (Microsoft PowerPoint); конспекти наукових статей; матеріали до курсу з сайту pinax.com.ua. Практичні заняття; самостійна робота (підготовка матеріалів за заданою темою); завдання для самостійної роботи; тести.
Методи та критерії оцінювання
Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: 1. Усна відповідь на практичних заняттях: РН 1.1-1.12; РН 2.1-2.3; РН 3.1-3.3; РН 4.1, 4.4– 12/20 балів. 2. Доповідь з презентацією: РН 1.1-1.12; РН 2.2-2.3; РН 3.1-3.2; РН 4.1-4.3– 12/20 балів. 3. Контрольні роботи: РН 1.1-1.12– 12/20 балів. Усі види робіт за семестр мають у підсумку: 60 б. (макс.), 36 б. (мін.). Підсумкове оцінювання у формі іспиту: максимальна кількість балів на іспиті – 40, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 б.). Детальний опис форм, критеріїв та організації оцінювання наведено у робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Мова викладання
українська