Інфопакет

Класичні мови і давньоруська культура

ДВС. 1.06

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

6 Семестр

3

ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори античної літератури, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття і категорії класичної філології і теоретичні положення загального мовознавства, уміти застосовувати їх у професійній діяльності. ПРН 20. Знати греко-латинський субстрат сучасної наукової термінології, володіти метамовою наукового опису та використовувати її в ситуаціях професійної комунікації. ПРН 22. Усвідомлювати роль та місце класичних мов та літератур у контексті європейського лінгвокультурного простору, в стратегіях розвитку новітньої наукової парадигми та сучасної цивілізації.

Очна форма

Володіти знаннями з дисциплін: «Давньогрецька мова», «Латинська мова», «Історія давньогрецької літератури», «Історія римської літератури», «Античне віршування», «Антична риторика», «Давньогрецька герменевтика», «Латинська герменевтика», «Старослов’янська мова», «Наукова та художня література давньогрецькими діалектами», «Класичні мови як мови філософії у європейському континуумі», «Ранньохристиянська література». Володіти базовими вміннями: визначати та розкривати міжмовні та міжкультурні взаємозв'язки; аналізувати явища лінгвокультурної інтерференції; інтерпретувати античну, візантійську та західноєвропейську культуру ІХ-ХІІІ ст. та культуру Київської Русі.

Мета дисципліни – ознайомлення з мовною та культурною інтерференцію між Візантією, Західною Європою та Київською Руссю; історичними процесами культурної взаємодії грекомовної Візантії, латиномовних країн Західної Європи та Київської Русі та особливостями впливу класичних мов на мову та літературу Київської Русі. Анотація навчальної дисципліни – навчальна дисципліна присвячена таким основним проблемам: Знайомство з мовно-культурним впливом Візантії в різних галузях староруського життя. Давньогрецька мова як мова церковної та богословської традиції в Київській Русі. Вплив граматичної системи грецької мови на старослов’янську мову. Морфологічні та семантичні ознаки грецизмів; кальки. Антична й християнська література та література Київської Русі. Візантійська та староруська книжкова культура. Політично-династичні та культурні контакти Київської Русі з країнами Західної Європи. Латинська мова як мова наукової традиції та термінології. Морфологічні та семантичні ознаки латинізмів.

Асеев Ю.С. Джерела. Мистецтво Київської Русі - К.:Мистецтво, 1979. - 216 с. Бугославський С. Україно-руські пам’ятки XI—XVIII ст. про князів Бориса та Гліба  (Розвідка й тексти). — Київ: Всеукраїнська Академія Наук, 1928. Звонська Л.Л. Твори Георгія Хіробоска у візантійській та старослов’янській філологічній науці // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (серія «Філологія»). – Випуск 79. – К., 2018. – С. 149-154. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Київ: Дніпро, 1989. Півторак Г. П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов : міфи і правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски». — К. : Академія, 2001.  Хазагеров  Г.Г. До діахронії тропів та фігур в греко-слов’янській традиції. - К.: Наука - 1994. - 53с.

Лекції, практичні заняття, самостійна робота; творчі завдання.

Підсумкове оцінювання: залік. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за роботу в аудиторії (яка синтезує також і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: відповіді при фронтальному опитуванні, виконання тестових завдань, доповідь-аналіз наукової літератури, виступи з рефератами чи презентаціями). Усі види робіт за семестр мають у підсумку: - у максимальному вимірі 100 балів, - у мінімальному вимірі 60 балів.

Українська мова