Інфопакет

Теорії просторової організації

ОК 1

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

6

ПР01 Застосовувати набуті теоретичні знання та практичні навички для дослідження природно- і суспільно-територіальних систем на різних рівнях просторової організації. ПР14 Формулювати наукові гіпотези, визначати актуальні аспекти у фундаментальних і прикладних напрямах досліджень, розробляти та управляти проєктами у сфері географії, природокористування, міського та регіонального розвитку. ПР15 Самостійно оцінювати ключові тренди розвитку природно- і суспільно-географічних процесів для формування нових напрямів наукових досліджень.

Очна форма

Для успішного оволодіння знаннями з дисципліни студенти повинні: мати базові знання теоретичних та методичних основ суспільної географії; вміти аналізувати економічні та соціальні процеси в суспільстві, виявляти їх особливості, причини та оцінювати наслідки економічних, соціальних та екологічних проблем у регіонах; володіти сучасними кількісними і якісними методами досліджень, вміти їх застосовувати у науково-дослідницькій діяльності.

Дисципліна присвячена вивченню сучасних концепцій просторової організації, зокрема концепцій регіоналізації простору, концепцій поляризації простору, концепцій кластерно-мережевої організації простору та концепцій перцепції простору. Тематично дисципліна поділяється на 2 частини. Частина 1 Сучасні концепції регіоналізації та поляризації простору. Частина 2 Сучасні концепції нерівномірності просторового розвитку та перцепції простору.

1. Шаблій О.І. Основи суспільної географії: Підручник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 296 с. 2. Мезенцев К.В., Підгрушний Г.П., Мезенцева (Провотар) Н.І. Регіональний розвиток в Україні: суспільно-просторова нерівність та поляризація: Монографія. Київ: Прінт сервіс, 2014. 132 с. 3. Мезенцева (Провотар) Н.І., Мезенцев К.В. Науково-дослідницький практикум з суспільної географії: Навчально-методичне видання. Київ: ДП «Прінт Сервіс», 2014. 47 с.

Лекції, семінарські заняття, самостійна робота, дискусії, вирішення конкретних задач та ситуацій.

Дисципліна складається з двох змістових частин, кожна з яких завершується тематичною контрольною роботою та передбачає підсумковий контроль у формі іспиту. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою (оцінка розраховується як накопичена). За оцінками поточного контролю та за результатами тематичних контрольних робіт виставляється сума балів за окрему змістовну частину. Підсумковий (семестровий) контроль знань студентів з дисципліни – письмовий іспит. Максимальна кількість балів за результатами іспиту – 40 балів. Підсумкова оцінка з дисципліни формується як сума балів, отриманих: за роботу впродовж семестру на семінарських заняттях, виконання індивідуального практичного завдання, тематичні контрольні роботи, (максимум 60 балів) та за письмову відповідь на іспиті (максимум 40 балів).

Українська