Інфопакет

Римський епос і лірика та сучасність

ВБ 2.8.

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2024/2025

7 Семестр

3

ПРН 11. Знати принципи, технології і прийоми створення усних і письмових текстів різних жанрів і стилів державною, класичними та іноземною мовами. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори античної літератури, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів давньогрецької і латинської мов. ПРН 21. Мати навички перекладу текстів різних стилів і жанрів давньогрецькою і латинською мовою. ПРН 22. Усвідомлювати роль та місце класичних мов та літератур у контексті європейського лінгвокультурного простору, в стратегіях розвитку новітньої наукової парадигми та сучасної цивілізації.

Очна форма

1) успішне опанування навчальних дисциплін «Латинська мова», «Вступ до літературознавства», «Вступ до мовознавства», «Історія римської літератури»; «Антична метрика як основа сучасного віршування», «Антична міфологія і сучасність». 2) знання загальних відомостей про історико-культурний контекст античності, основ латинської мови, основ літературознавчої та мовознавчої термінології, базового обсягу історії римської літератури. 3) володіння базовим рівнем латинської мови, елементарними навичками аналізу та інтерпретації літературних творів з урахуванням особливостей часу та доби.

У межах герменевтичного аналізу розкривається вираження змісту римського епічного / ліричного твору засобами поетичної мови, системи образів, змістових властивостей формальних елементів різних рівнів тексту, виявляються нові функцій мовних одиниць у художньо-естетичній структурі твору, параметри сакралізації тексту, співвідношення форм рецепції римського епосу та лірики в літературі Нового часу; основні твори представників римського епосу та лірики досліджуються в рамках компаративного аналізу із залученням оригінальних текстів.

1. Антична література. Греція. Рим / Упоряд.: Т. В. Михед, Ю. В. Якубіна. Київ : Центр навчальної літератури, 2006. 952 с. 2. Антична література: навч. посібник. – Київ: Либідь, 2005. –488с. 3. Бєлаш Г.О. Історія античної літератури: навч. посібник / Г.О.Бєлаш.–Київ: ЦНЛ, 2012. –236с. 4. Богачов А. Передісторія філософської герменевтики / А. Богачов //Наукові записки НаУКМА. – К. : Стилос, 2000. – Т. 18. – С. 17–21. 5. Богачов А. Філософська герменевтика / А. Богачов. – К. : Курс, 2006. –С. 44–60 6. Гнатюк М. Історико-літературна текстологія: когнітивний аспект / М. Гнатюк // Філологічні семінари. – 2010. – Вип. 13. – С. 85–93. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Fils_2010_13_15.pdf. 7. Давньогрецька класична лірика / Упоряд. І. П. Мегела, О. В. Левко. Київ : Арістей, 2006. 400 с. 8. Давньоримська література:у 2кн.–Київ: Грамота, 2005.–Кн.2. –576 с. 9. Зеров М. К. Антологія римської поезії / Упоряд. І. В. Хроненко. Київ : Українські пропілеї, 2016. 446 с.

Усна відповідь; доповнення, участь у дискусії; контрольна робота з відкритими відповідями; творче завдання (есей, читацька рецензія) ; підсумкова контрольна робота у формі тестів

Оцінювання здійснюється за 100-бальною системою (мінімум для зарахування — 60 балів). Критерії охоплюють усні відповіді, участь у дискусіях, письмову контрольну роботу з відкритими питаннями, творчі завдання (есе, рецензії) та підсумкове тестування. Бали нараховуються за повноту оволодіння матеріалом, аргументованість викладу, використання обов’язкової та додаткової літератури, а також самостійність і достовірність проведених досліджень. Усні відповіді та дискусії оцінюють здатність до наукової комунікації, тоді як письмові роботи — аналітичні навички. Підсумковий тест вважається складеним за умови правильного виконання понад 60% завдань. Загальна семестрова оцінка є сумою балів за аудиторну та самостійну роботу. Залік виставляється за результатами поточної роботи без додаткових заходів. У разі пропуску занять передбачено письмове відпрацювання тем. Студенти з результатом нижче 60 балів не отримують зарахування.

Українська мова