Інфопакет

Комплексна дисципліна: Біологічна і медична латина. Частина 2. Медична латина

ВБ 1.15.

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2024/2025

8 Семестр

3

ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їх взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють. ПРН 17. Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв'язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання. ПРН 20. Знати греко-латинський субстрат сучасної наукової термінології, володіти метамовою наукового опису та використовувати її в ситуаціях професійної комунікації. ПРН 22. Усвідомлювати роль та місце класичних мов та літератур у контексті європейського лінгвокультурного простору, в стратегіях розвитку новітньої наукової парадигми та сучасної цивілізації.

1) успішне опанування навчальних дисциплін «Вступ до класичної філології», «Латинська мова», «Давньогрецька мова»; 2) знання загальних відомостей про термінологію, основ граматики (морфологія і словотвір) латинської і давньогрецької мов; 3) володіння базовими вміннями і навичками аналізу та інтерпретації словотвірних і синтаксичних моделей давньогрецьких і латинських іменників.

Дисципліна покликана ознайомити студентів з історією створення греко-латинських наукових назв у галузі біології і медицини; визначити основні тенденції розвитку природничих наук, особливу роль класичних мов у становленні медико-біологічної термінології і номенклатури, способи термінологічної номінації, принципи впорядкування та шляхи вдосконалення метамови природничих наук.

1. Михайлова О.Г., Чемес В.Ф. Медична та біологічна латина [Lingua Latina ad usum medicinae et biologiae observantium]. Підручник. К., 2019. - 397 с. 2. Сенів М.Г., Альошина І.Г. Латинська мова: Підручник для біологів. - Донецьк: вид-во ДНУ, 2003. – 278 с. 3. Смольська Л.Ю. Латинська мова і основи медичної термінології. - К.: Медицина, 2008. – 360 с. 4. Тлумачний словник медичних термінів для лікарів, науковців, студентів медичних навчальних закладів / Н.П. Литвиненко, Н.В. Місник. – К.; Ірпінь: Перун, 2010. – 848 с. 5. Верхратський С.А. Історія медицини. – К.: Здоров’я, 2011. – 351 с. 6. Гриценко С.П., Балалаева О.Ю. Латинська мова для студентів агробіологів: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с. 7. Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. - Тернопіль: Укрмедкнига., 2004. – 224 с.

Усна відповідь; доповнення, участь у дискусії; контрольна робота з відкритими відповідями; самостійна робота (реферат, презентація); контрольна робота

Система оцінювання навчальних досягнень студентів базується на поєднанні різних видів робіт, що охоплюють програмні результати навчання. Оцінювання здійснюється за такими формами контролю: усна відповідь (макс. 20 балів), доповнення та участь у дискусії (макс. 8 балів), контрольна робота з відкритими відповідями (макс.10 балів), самостійна робота у формі реферату або презентації (макс. 12 балів) та підсумкова контрольна робота (макс. 10 балів). Підсумкове оцінювання проводиться у формі іспиту: максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали. На іспиті оцінюються такі результати навчання: РН 1.2; РН 2.1, 2.2, 2.4; РН 3.1; РН 4.1-4.3. Іспит проводиться у формі письмової роботи з відкритими відповідями з одним теоретичним питанням, яке оцінюється максимально 20 балами, і практичним завданням, яке максимально оцінюється 20 балами.

Українська мова