Інфопакет

Методологія наукових досліджень з арабської мови і літератури

ОК. 15.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2024/2025

4 Семестр

3

ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти арабської філології. ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН 12. Дотримуватися правил академічної доброчесності. ПРН 15, 17, 18. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

Успішне опанування курсів «Практичний курс арабської мови», «Теоретична граматика арабської мови», «Лексикологія арабської мови», «Стилістика арабської мови», «Мова Корану та кораністика», «Середньовічна арабська література», «Арабська середньовічна проза: лінгвістичний аспект», «Арабська класична поетика»; Знання теоретичних основ мовознавства та літературознавства з курсу «Вступ до мовознавства», «Вступ до літературознавства».

Мета дисципліни – ознайомлення магістрантів з основними прийомами та методами сучасного лінгвістичного та літературознавчого аналізу на матеріалі арабської мови і літератури, які потрібні студентам для написання магістерської роботи. Демонструється техніка аналізу мовних одиниць у сучасній лінгвістиці, розкривається специфіка застосування різних підходів до аналізу мовних та мовленнєвих явищ; висвітлюються принципи теоретичних досліджень у галузі літературознавства.

1. Богдан С. Як вибрати тему наукової роботи?: метод. пособ. Луцьк, 2001. 2. Голубовська І.О., Корольов І.Р. Актуальні проблеми сучасної лінгвістики: курс лекцій. К., 2011. 3. Ковалів Ю.І. Абетка дисертанта: Методологічні принципи написання дисертації: навч. посіб. К., 2009. 4. Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів. Вінниця, 2002. 5. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник. Полтава, 2008. 6. П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: навч. посіб. К., 2003. 7. Geoffrey Galt Harpman, Ansgar Nünning. New prospects in literary research. Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences. Amsterdam, 2005.

Навчання відбувається у вигляді лекцій та семінарських занять. Самостійна робота студентів передбачає підготовку до таких видів діяльності: відповіді на семінарських заняттях, доповіді з аналізом наукової літератури, виконання письмових завдань, презентації.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: усні відповіді, доповнення, захист презентації) та за самостійну роботу (підготовка реферату). Усі види робіт за семестр мають у підсумку: - у максимальному вимірі - 100 балів, - у мінімальному вимірі - 60 балів. У разі відсутності на семінарському занятті студент повинен відпрацювати завдання на семінар.

українська, арабська