Інфопакет

Актуальні напрями геоінформаційного картографування_3 сем.

ВБ 3.02.01.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

3

- ознайомити студентів з сутністю і теоретичними основами проблемно-орієнтованого картографування, що сформувалося у вузлі перетину інтересів наук про Землю, інших наук і галузей знань з об’єднанням усіх названих напрямів тематичною картографією як основи для проведення проблемно-орієнтованих досліджень за допомогою створення та використання відповідних видів і типів карт; - визначити необхідні для картографування інформаційні ресурси, оцінити їх якість та особливості застосування у процесі створення карт; - вивчити особливості використання способів і прийомів у проблемно-орієнтованому картографуванні; - розкрити основні принципи побудови та головні риси регіональних ГІС, призначених для дослідження різноманітних проблем і ситуацій; - вивчити особливості змісту проблемно-орієнтованих картографічних творів різного територіального рівня та призначення, які створюються за допомогою сучасних засобів картографування;

Очна форма

Успішне опанування фахово-орієнтованих дисциплін першого року навчання в магістратурі.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. “Актуальні напрями геоінформаційного картографування: теоретико-методологічні напрацювання”. 2. “Створення / використання картографічних творів, орієнтованих на вирішення значущих проблем сьогодення”.

1. Бондаренко Е. Л. Геоінформаційне еколого-географічне картографування (монографія) / Бондаренко Е. Л. – К.: Фітосоціоцентр, 2007. – 272 с. 2. Бондаренко Е. Л. Головні принципи формування змісту регіонального еколого-географічного атласу адміністративної області / Е. Л. Бондаренко // Матеріали Міжнародної конференції [“Регіон-2018: стратегія оптимального розвитку”] (Харків, 8–10 листоп. 2018 р.). – Харків, 2018. – С. 63–66. 3. Геоінформаційне картографування в Україні: концептуальні основи і напрями розвитку / за ред. Л. Г. Руденка. – К. : Наукова думка, 2011. – 104 с. 4. Геоінформаційні технології в дослідженні та оцінці безпеки природного середовища України / Е. Л. Бондаренко, Л. М. Даценко, О. М. Іванік // Природничі проблеми національної безпеки України у викликах новітньої історії: монографія; за ред. Г. Рудька, В. Стецюка. – Київ-Львів-Гейдельберг-Малага-Чернівці, 2019. – С. 185–202.

- поточне (семестрове) оцінювання (практичні роботи (мінімальна оцінка 24, максимальна 40; контрольні роботи (6 – 10); самостійна робота (5 – 10)); – підсумкове (заключне) оцінювання у формі заліку (оцінка за знання теорії (мінімум 12, максимум 20 балів); оцінка за практичну частину (13 – 20). Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 35 балів, для допуску до форми підсумкового контролю необхідно обов’язково здати додатково виконане індивідуальне комплексне завдання.

Формування оцінки спирається на «Положення про організацію освітнього процесу у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка», введеного в дію наказом No 716‐32 від 31 серпня 2022 року.

Українська