Інфопакет

Тривимірне моделювання в ГІС_3 сем.

ВБ 2.01.05.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

4

- ознайомити студентів із сутністю та теоретичними основами тривимірного моделювання у ГІС; - визначити методологічні особливості, а також необхідне інформаційне забезпечення тривимірного моделювання у ГІС; - виробити навички роботи в сучасному програмному забезпеченні, що використовується для тривимірного моделювання у ГІС та представлення створених моделей; - навчити правильно застосовувати методичний інструментарій інтерактивного створення тривимірних моделей у ГІС; - сформувати вміння застосовувати системний підхід при вивченні основних теоретичних положень курсу.

Очна форма

Наявність освітнього ступеня бакалавра з картографії (наук про Землю); геодезії та землеустрою; географії, успішне вивчення обов’язкових професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану першого семестру другого рівня вищої освіти.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1.“Теоретико-методологічні основи та інформаційне забезпечення тривимірного моделювання у ГІС”. 2.“Функціональні можливості ГІС для створення / використання тривимірних моделей”.

1. Бондаренко Е. Л. ГІС у задачах моніторингу навколишнього середовища / Е. Л. Бондаренко, О. Ю. Яценко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. – 2020. – № 1/2 (76/77). – С. 96–101. 2. Бурштинська X. Цифрове моделювання рельєфу з використанням ПЗ Surfer та ГІС ArcGis / Х. Бурштинська, О. Дорожинський, П. Зазуляк [та ін.] // Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2003. – Вип. 63. – С. 196–200. 3. Василиха І. Ю. Особливості цифрового моделювання складних типів рельєфу / І. Ю. Василиха // Геодезія, картографія та аерофотознімання. – 2007. – Вип. 68. – С. 269–279. 4. Кравченко А. В. Створення тривимірної реалістичної картографічної моделі з туманним покривом / А. В. Кравченко // Часопис картографії. – 2016. – Вип. 15. – Ч. 2. – С. 15–23. 5. Орещенко А. В. Специфічні властивості тривимірних реалістичних картографічних моделей / А. В. Орещенко // Часопис картографії. – 2009. – Вип. 14. – С. 22–28.

Рівень досягнення всіх запланованих результатів навчання визначається за результатами зданих і захищених практичних робіт, написання письмових контрольних робіт, іспиту. Питома вага результатів навчання у підсумковій оцінці за умови її опанування на належному рівні така: - знання (1.1–1.4 – 30 балів); - уміння (2.1–2.4 – 20 балів); - комунікація (3.1 – 40 балів); - автономність та відповідальність (4.1 – 10 балів).

- поточне (семестрове) оцінювання (практичні роботи (мінімальна оцінка 24, максимальна 40; контрольні роботи (6 – 10); самостійна робота (5 – 10)); – підсумкове (заключне) оцінювання у формі іспиту (оцінка за знання теорії (мінімум 12, максимум 20 балів); оцінка за практичну частину (13 – 20). Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 35 балів, для допуску до форми підсумкового контролю необхідно обов’язково здати додатково виконане індивідуальне комплексне завдання.

Українська