Інфопакет

Картографічна топоніміка_3 сем.

ВБ 2.01.03.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

4

– ознайомити з науковою теорією та методологією дослідження картографічної топоніміки; – сформувати розуміння первинного збору географічних назв на місцевості, їх аналіз та систематизацію; – сформувати навики в стандартизації, розроблені нормативів та правил написання географічних назв на картах.

Очна форма

Наявність освітнього ступеня бакалавра з наук про Землю; геодезії та землеустрою, географії; вміти працювати з електронною базою географічних назв.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Теоретико-методичні засади картографічної топоніміки (поняття, обʼєкт, предмет дослідження, класифікація, етимологія географічних назв); 2. Методика відтворення іншомовних географічних назв українською мовою та передача географічних назв України латинкою; 3. Топонімічні картографічні твори в Україні та світі.

1. Дудун Т. В. Історичний аналіз класифікації топонімів. Часопис картографії. Зб. наук. праць. – К.: вид-во Київського нац. ун-ту, 2011. – Вип. 1. – С.226 – 232. 2. Дудун Т. В. Теоретичні аспекти картографічної топоніміки. Географія та туризм. Зб. наук. праць. –Київ : Альтерпрес, 2012. – Випуск 19. – С.329-332 3. Білінська Л.П. Формування мікротопонімів Покуття: автореф. кандид…. філол. Наук 10.02.11/ Л. П. Білінська. – Івано-Франківськ, 2012. – 17 С. 4. Закон України про географічні назви. Офіційний вісник України № 2002. 5. Класифікатор обʼєктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-94. Т. 1-3. – К.: Держстандарт України, 1997. 6. Кругляк Ю.М. Імʼя вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР: наук.-попул. Література. – К.: Наукова думка, 1978. – 152 с.

Положення про організацію освітнього процесу у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. 2-га редакція. URL : https://www.univ.kiev.ua/pdfs/official/Polozhennia-pro-organizatsiyu-osvitniogo-procesu-11_04_2022.pdf (дата звернення 05.09.2022). Рівень досягнення всіх запланованих результатів навчання визначається за результатами усних відповідей на семінарських заняттях, написання письмових контрольних робіт. Питома вага результатів навчання у підсумковій оцінці за умови її опанування на належному рівні така: − знання (1.1–1.4 – 30 %); − уміння (2.1–2.4 – 20 %); − комунікація (3.1 – 40 %); − автономність та відповідальність (4.1 – 10 %).

- поточне (семестрове) оцінювання (реферати (мінімальна оцінка 24, максимальна 40; контрольні роботи (6 – 20); самостійна робота (5 – 20)); – підсумкове (заключне) оцінювання у формі заліку (оцінка за знання теорії (мінімум 12, максимум 40 балів). Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 35 балів, для допуску до форми підсумкового контролю необхідно обовʼязково здати додатково виконане індивідуальне комплексне завдання.

Українська