Інфопакет

Історична екологія

ОК 9

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

1 Семестр

1

Знати базові терміни та поняття, які використовуються в історичній екології, джерела антропогенного впливу людини на природу, сучасні тенденції розвитку екологічної політики в Україні, основні нормативно-правові документи, які регулюють галузь, особливості впливу природи країни на її історію, етапи та форми впливу людини на природу, їх взаємодії. Вміти визначати основні властивості взаємодії природи та населення України, рівень антропогенного тиску на довкілля, об’єктивно аналізувати стан навколишнього природного середовища за часів Русі-України, Запорізької Січі, перебування українських територій у складі інших держав, знаходити та інтерпретувати інформацію з різних джерел щодо реалізації політики радянської влади в екологічній сфері у 1917-1939 рр., формувати реальну оцінку впливу воєнних дій 1939-1945 рр., процесів відбудови народного господарства в повоєнний період на екологічне становище України.

Очна форма

Попередні вимоги до опанування навчальної дисципліни: Знати основні етапи історії України та всесвітньої історії, засади формування та реалізації внутрішньої політики в різних країнах світу. Вміти самостійно шукати й опрацьовувати нову інформацію з визначеної проблематики.

Україна як європейська держава та відповідальний член ООН не стоїть осторонь світових екологічних проблем, долучившись до різних програмних ініціатив та реалізуючи відповідну екологічну політику. З прийняттям у 2019 році Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» відбувся перегляд основних стратегічних завдань державної екологічної політики, що базуються, перш за все, на виявлених кореневих причинах екологічних проблем України та фінансовій спроможності країни до їх вирішення, сформовано бачення стану довкілля, якого Україна має досягнути в 2030 році, визначено цілі та стратегічні завдання, спрямовані на ліквідацію причин негативних явищ, а не їх наслідків. Надзвичайно важливе значення для успішної реалізації цілей та завдань нової екологічної політики належить вивченню студентами наявного історичного досвіду людства, формування реалістичного уявлення про екологію як міждисциплінарну науку, однак з особливим акцентом на висвітленні екології як історичної дисципліни. Дисципліна має значний світоглядний аспект, оскільки закладає базу для свідомої активної участі майбутніх істориків та свідомих громадян України у бережливому ставленні до природи та її надбань як запоруки життя у комфортному екологічному середовищі.

Алексієвець М. О. Екологічний рух в Україні, 1999. – 275 с. Андрейцев В.І. Екологічне право і законодавство суверенної України: проблеми реалізації державної екологічної політики : монографія, 2011. – 373 с. Бойчук Ю. Д. Екологія і охорона навколишнього середовища: навчальний посібник, 2018. – 315 с. Запольський А.К. Основи екології: підруч. для студентів ВНЗ, 2010. - 399 с. Кравців В.С. Регіональна екологічна політика в Україні (теорія формування, методи реалізації), 2007. –338 c. Крисаченко B. C., Хилько М. І. Екологія. Культура. Політика. – К.: 2001. – 598 с. Назарук М. М. Соціальна екологія: взаємодія суспільства і природи : навч. посіб, 2013. – 348 с. Основи екології: навч. посіб., 2020. - 119 с. Основи екології: підручник, 2012. - 558 с.

Завдання (навчальні цілі) – сформувати у студентів бачення реалізації екологічної політики в Україні та в різних країнах світу в розрізі історичного часу; ознайомити студентів із головними проблемами і закономірностями охорони довкілля на всіх етапах історії, починаючи з Русі-України і до сьогоднішнього екологічного стану в українській державі, привернути увагу студентства до взаємопов’язаності екологічних проблем, їх глобальний світовий, загальнолюдський характер; сформувати у студентів екологічний образ мислення, проаналізувати діяльність і відповідальність людини в глобальних екосистемах; сформувати тверді переконання, що питання екології на сьогодні набуває все більш чіткого соціального та політичного характеру.

- форма оцінювання – залік. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання для успішних студентів. Обов’язковою умовою для отримання заліку є написання студентом підсумкової контрольної роботи і виконання творчого завдання. Студент, який не набрав 60 балів за результатами семестрового оцінювання, не склав залік і йому у відомість проставляється оцінка «не зараховано». Для складання заліку під час перескладання, яке призначається відповідно до затвердженого деканатом графіку, студент має відпрацювати викладачу ті види семестрового оцінювання на яких не набрав мінімальної кількості балів (контрольна робота, самостійна робота – тести та есе). У разі якщо студент не отримав залік під час перескладання викладачу, відбувається перескладання комісії. Для перескладання на комісії студенту пропонується перелік запитань та завдань, які мають перевірити всі результати навчання за даною дисципліною.

українська