Історія української літератури. Ч.3. Українська література першої половини ХІХ ст.

Освітня програма: Теорія та методика навчання української мови і літератури, іноземної мови в основній шко

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Історія української літератури. Ч.3. Українська література першої половини ХІХ ст.
Код дисципліни
ОК 09.03
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
25
Результати навчання
ПРН 5. Оперує базовими категоріями та поняттями спеціальності. ПРН 13. Знає сучасні філологічні й дидактичні засади навчання української мови та літератури, мовні норми, соціокультурну ситуацію розвитку української мови, особливості використання мовних одиниць у певному контексті, мовний дискурс художньої літератури й сучасності, провідні тенденції розвитку літературного процесу в Україні. ПРН 14. Пояснює особливості розвитку української мови та літератури, специфіку перебігу літературного процесу в Україні в культурному контексті, зміст естетичних теорій, методів, напрямів, течій, стилів, жанрів; твори української класики й сучасності у взаємозв’язках зі світовою літературою й культурою; порівнює мовні й літературні факти, явища, визначає їхні подібності й відмінності. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Для успішного вивчення дисципліни студенти повинні попередньо опанувати курси «Історія української літератури. Частина 1. Вступ до літературознавства», «Усна народна творчість», «Історія української літератури. Частина 2. Давня література». Також студенти повинні знати провідні художньо-естетичні та ідейні концепти першого періоду нової літератури та основні моделі художнього мислення в історії української літератури кінця XVIII – 60-х рр. XIX ст.; володіти елементарними навичками реферативного опрацювання україномовних та іншомовних джерел; уміти фахово аналізувати програмовий текст; працювати з першоджерелами; визначати роль і значення літературної постаті у літературному процесі; критично оцінювати літературознавчі праці; враховувати європейський літературний контекст і поліваріантність літературознавчої рецепції.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна націлена на формування знань студентів про особливості української літератури кінця XVIII – 60-х рр. XIX ст. як процесу становлення і формування української літератури та як засобу збереження й розвитку етнічної самосвідомості, національної самобутності й консолідації народу. Означений нормативний курс предметом осмислення має образне, жанрово-тематичне й стильове багатство нової української літератури у період її зародження і становлення. Курс складається з 1-го змістового модуля, що зосереджується на вивченні процесу становлення та формування нової української літератури (кінець XVIII – 60-ті рр. XIX століття), а також досліджує літературний процес та постать письменника 40-60-х років XIX століття. Дисципліна завершується іcпитом.
Рекомендована та необхідна література
1. Білецький О. Українська література серед інших літератур світу // Білецький О. Зібр. праць: У 5 т. К., 1965. – Т. 2. 2. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – початку ХХ ст. К., 1981. 3. Єфремов С. Історія українського письменства. К.. 1995. 4. Задорожна Л. Історія української літератури кінця XVIII – 60-х років ХІХ століття. К., 2004 (підручник). 5. Історія української літератури ХІХ ст. У трьох книжках. К., 1995-1997. 6. Історія української літератури: у 12Т. К., 2016. Т. 3. 7.Наливайко Д. Спільність і своєрідність. Українська література в контексті європейського літературного процесу. К., 1988. 8. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ ст. К., 1988. 9. Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст. К., 1986. 10. Франко І. Нарис історії україно-руської літератури до 1890 року // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К., 1981. Т. 41.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Kурс поєднує такі форми навчання: лекції, практичні заняття та самостійну роботу. Основними видами роботи, до яких залучені студенти та які оцінюються упродовж семестру, є: усна відповідь на практичних заняттях, творчі завдання, проміжна контрольна робота та підсумкова контрольна робота. За виконання передбачених видів робіт студент максимально може набрати 60 балів та мінімально – 36 балів. Детально критерії оцінювання видів робіт упродовж семестру представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Методи та критерії оцінювання
Загальна оцінка студента за семестр фрмується за 100-бальною системою і складається із балів, отриманих за роботу впродовж семестру (максимум - 60 балів, мінімум - 36 балів) та балів підсумкового оцінювання у формі іспиту (максимум - 40 балів, мінімум – 24 бали). Семестровий контроль спрямований на оцінювання усних відповідей на практичних заняттях (18 балів), творчих завдань (24 бали), проміжної контрольної роботи (8 балів) та підсумкової контрольної роботи (10 балів). Формат іспиту – письмовий. Екзаменаційний білет складається із двох завдань: теоретичне питання (з історії української літератури першої половини ХІХ ст.) (50%); практичне питання (аналіз художнього твору) (50%); кожне питання оцінюється максимально 20 балами. Детально критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Мова викладання
Українська