Інфопакет

Мистецтвознавство

ВБ.2.1.3

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

3 Семестр

3

1.1 Здатність проведення мистецтвознавчих досліджень. 1.2 Історію мистецтва і архітектури, мистецтвознавства лекція, практичне заняття, самостійна робота 1.3 Методи мистецтвознавчого аналізу та експертизи, ідентифікації, класифікації мистецьких об’єктів і пам’яток культури 1.4 Художні явища та процеси, володіти науково-аналітичним апаратом та актуальними методологіями досліджень. 1.7 Новітні концепції в галузі образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва і реставрації творів мистецтва, поєднувати інновації з усталеними вітчизняними та світовими традиціями. 2.4 Розуміти принципи спільного дослідження у сфері мистецтвознавства та здатність їх застосовування на практиці. 3. комунікація: здатність вести художньопросвітницьку роботу з пропаганди мистецтва в музеях, художніх галереях, бібліотеках, фондах, архівах, інформаційних центрах, агентствах, в інших громадських і державних організаціях.

Очна форма

1. Успішне опанування курсів «Основи туризмознавства», «Географія рекреації та туризму», «Туристичне країнознавство», «Туристичне краєзнавство». 2. Знання теоретичних основ: знати історію та теорію образотворчого і декоративноужиткового мистецтва та архітектури, здатність розробки креативних мистецтвознавчих рішень, на розвиток ефективних навиків комплексного підходу при вирішенні поставлених завдань у туристичній діяльності. Вміти володіти методами аналізу й критики, які проводяться в образотворчому, декоративно-прикладному мистецтві та дизайні, а також напрямками сучасної наукової діяльності в галузі мистецтвознавства; вивчення наукових основ мистецтвознавства у контексті змін сучасної культури, появою нових матеріалів, технологій створення творів мистецтва. 3. Володіти елементарними навичками оволодіння фундаментальними знаннями та навичками дослідження у сфері мистецтва.

Частина 1. Теоретичні основи мистецтвознавства 1. Вступ до мистецтвознавства 2. Історія мистецтва стародавнього населення України. Історія мистецтва та архітектури Давньої Русі. Історія мистецтва, архітектури та міфологія первісного суспільства та Стародавнього Сходу. Історія мистецтва, архітектури та міфологія. Стародавньої Еллади і Риму. Історія мистецтва та архітектури Візантії та західноєвропейського Середньовіччя. Історія західноєвропейського мистецтва та архітектури доби Відродження та 17 ст. Історія зарубіжного мистецтва і архітектури 18-20 ст. 3. Аналіз пам'яток мистецтва 4. Основи експертизи пам'яток живопису Частина 2. Основи та структура мистецтвознавства 5. Основи археології та навчальна археологічна практика 6. Основи музейної справи 7. Класичне мистецтво і сучасний контекст 8. Професійне декоративно-ужиткове та народне мистецтво (зарубіжне та українське) 9. Інноваційні технології. Комп’ютерна графіка

1. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2007. - 464 с. 2. Вайдахер Ф. Загальна музеологія: Посібник. / Вайдахер Ф. - Л.: Літопис, 2005. - 632 с. 3. Гайда Л. А. Музеєзнавство в закладах освіти: Навч.-метод. посібник / Гайда Л. А. - Кіровоград: Видавництво КОІППО, 2006. - 106 с. 4. Клековкін О. Ю. Мистецтво: Методологія дослідження: методичний посібник / Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. Київ : Фенікс, 2017. 144 с. 5. Куліш О. А. Історія зарубіжного мистецтва : навч. посіб., [відп. ред. С. В. Кашуба]. Черкаси :ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2015. 275 с. 6. Любіцева О. О. , Шпарага Т.І. Музейний туризм: навчальний посібник.– К., 2021. – 150 с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://geo.knu.ua/images/doc_file/navch_lit/Libizeva_Schparaga_Museiniy_tur.pdf.

Лекції, практичні заняття, самостійна робота

Форми оцінювання студентів: рівень досягнення всіх запланованих результатів навчання визначається за результатами виступів, презентацій, практичних і творчих робіт, завдань для самостійної роботи, написання письмових контрольних робіт (тестів), участі у дискусії. Підсумкове оцінювання: залік виставляється студенту за результатами роботи впродовж семестру та залікового оцінювання. Максимальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом на іспиті складає 40 балів (по 100-бальній шкалі). Студент не допускається до заліку, якщо він під час семестру набрав менше, ніж 20 балів. Якщо студент на заліку набрав менше 24 балів (а це 60% від 40 балів, відведених на залік), то вони не додаються до семестрової оцінки незалежно від кількості балів, отриманих під час семестру, а в екзаменаційній відомості у графі «результуюча оцінка» переноситься лише кількість балів, отриманих під час семестру.

Українська