Комплексна дисципліна «Історична лінгвістика». Ч. 3. Історія української мови в прикладному аспекті

Освітня програма: «Українська і англійська мови: переклад та редагування»

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Комплексна дисципліна «Історична лінгвістика». Ч. 3. Історія української мови в прикладному аспекті
Код дисципліни
ОК 25.3
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
ПРН2 Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати. ПРН 7 Розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів. ПРН 8 Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію мов і літератур, що вивчаються, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 15 Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Студенти повинні успішно опанувати курси Вступ до мовознавства, Старослов’янська мова, Лексикологія й фразеологія; знати теоретичні основи загального мовознавства, порівняльно-історичного методу; володіти техніками та методиками порівняльно-історичного лінгвістичного аналізу одиниць усіх рівнів організації системи старослов’янської мови.
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни – сформувати знання про походження та основні етапи формування системи української мови з протоукраїнських діалектів до сучасного стану. Студенти вивчають причини, механізми та наслідки конкретних змін у всіх підсистемах української мови, що відбувалися відповідно до внутрішніх законів чи зовнішніх чинників. Розглядають також найважливіші етапи формування української літературної мови. У першій частині «Вступ. Фонетика й фонологія» окреслено предмет, завдання й значення дисципліни. Тут розглядають: закономірності розвитку мовної системи в діахронії; зв’язки історії мови з іншими соціо-гуманітарними науками, лінгвістичні й історичні джерела вивчення, періодизацію. Історію фонетико-фонологічної та граматичної систем (у другій частині) вивчають на проміжку від явищ пізнього праслов’янського періоду VI–VII століття до сучасного стану з наголосом на найважливіших внутрішніх і зовнішніх чинниках її розвитку, явищ аналогії у розвитку частин мови тощо.
Рекомендована та необхідна література
1) Бевзенко С. П., Грищенко А. П., Лукінова Т. Б., Німчук В. В., Русанівський В. М. Історія української мови. Морфологія. Київ : Наукова думка, 1978. 349 с. 2) Жовтобрюх М. А. Історична граматика української мови / М. А. Жовтобрюх, О. Т. Волох, С. П. Самійленко, І. І. Слинько. Київ : Вища школа, 1980. 320 с. 3) Жовтобрюх М. А. (та ін.) Історія української мови. Фонетика. Київ : Наукова думка, 1979. 367 с. 4) Історія української мови. Хрестоматія: навч. посібник / Упорядники С. Я. Єрмоленко, А. К. Мойсієнко. Київ : Либідь, 1996. 288 с. 5) Історія української мови: Синтаксис / відп. ред. А. П. Грищенко. Київ : Наукова думка, 1983. 504 с. 6) Наєнко Г. М. Історична морфологія української мови: динаміка граматичної форми: навч. посібник. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2010. 136 с.7) Наєнко Г. М. Курс лекцій з історії української мови. Фонетика. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2002. 118 c. 8) Русанівський В. М. Історія української літературної мови. Київ : АртЕк, 2001. 392 c.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Словесні, наочні, інтерактивні й практичні методи навчання: лекція, практичне заняття, самостійна робота. Навчальні заходи протягом семестру: завдання, які виконуються у процесі самостійної роботи; відповіді на практичних / семінарських заняттях; аналітична доповідь, презентація; реферат; тести; контрольна робота.
Методи та критерії оцінювання
• Семестрове оцінювання: Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну та самостійну роботу: відповідь на практичному / семінарському занятті – 4 бали / 1 бал; самостійна робота (реферат, доповідь, презентація, письмова робота, тести) – 10 балів / 1 бал; письмова контрольна робота – 2х10 балів / 2х5 балів; підсумкова контрольна робота – 20 балів / 10 балів. Максимальна кількість балів – 100 балів; мінімальна – 60 балів. • Підсумкове оцінювання: залік. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж семестру. Студентам, які за семестр набрали сумарно менше ніж 60 балів, для складання заліку необхідно скласти матеріал за темами, за якими виникла заборгованість, у вигляді написання самостійних робіт, рефератів або ж за потреби написати контрольну роботу.
Мова викладання
Українська

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Кафедра української мови та прикладної лінгвістики
Навчально-науковий інститут філології