Інфопакет

Мультикультуральність як педагогічна стратегія

ДВС 1.09.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

8 Семестр

6

ПРН 3, ПРН 4, ПРН 5, ПРН 8, ПРН 16, ПРН 17, ПРН 19, ПРН 30.1, ПРН 37.1. Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті «Профіль програми».

Очна форма

Сутність зв’язків між міфом, міфологією та літературою; основні історичні події, культурно-мистецькі, наукові та політичні зрушення у Західній Європі, США та Латинській Америці у ХХ – на початкові ХХІ ст.; загальне уявлення про постколоніальну критику як інструмент аналізу літературного тексту; основні положення чинної освітньої програми із зарубіжної літератури у середній школі, зокрема її мультикультурної та компаративної компонент.

Предмет навчальної дисципліни включає концепцію мультикультуральності як актуальної педагогічної стратегії сьогодення, а також мультикультурні літературні явища Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, США та Латинської Америки у др. пол. ХХ ст. – на поч. ХХІ ст. у контексті філософії мультикультуралізму. Метою є ознайомлення студентів з мультикультурним художнім дискурсом означених культурних ареалів у світлі педагогічних стратегій, зокрема при вивченні літератури з мультикультурними складовими.

Варецька С. Мультикультурний чинник роману Г. Грасса «Бляшаний барабан». Питання літературознавства. Чернівці, 2009. Вип. 78. С. 119-125. Висоцька Н.О. Дискусійні питання мультикультуралізму в американському соціумі. Концепція мультикультуралізму. К., 2005. С. 16–29. Дякун О.М. Міфологічний дискурс прози М.А. Астуріаса. АКД. К., 2003. Жлуктенко Н. Ю. Естетичні зміни в парадигмі англійського роману останньої третини ХХ ст. Літературознавчі студії. К., 2008. Вип.21. Ч.1. С.220-224. Кобчінська О.І. Імагологічний потенціал новели Тагара Бен Джеллуна «Дон Кіхот у Танжері». Літературознавчі студії. К., 2014. Вип. 42(2). С. 16-24. Кобчінська О.І. Літературна франкофонія як транскультурний дискурс: філософський та імагологічний виміри. Сучасні літературознавчі студії. К., 2015. Вип. 12. С. 69-72. Оржицький І.О. Етно-національна й культурна своєрідність літературного процесу в країнах Андійського регіону (Перу, Болівія, Еквадор) у 20-х – 80-х роках ХХ століття. Х., 2016.

Форми та методи викладання: проведення лекцій та семінарів. Заходи: оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях, оцінювання мультимедійної презентації, оцінювання підсумкової контрольної роботи.

Підсумкова оцінка за курс формується як сума балів поточного та підсумкового контролю, зокрема іспиту. Форми поточного контролю охоплюють відповіді на семінарських заняттях (max 50 / min 30 балів), підготовку мультимедійної презентації (max 5/min 3 бали), написання підсумкової контрольної роботи (max 5 /min 3 бали). Сумарно форми підсумкового контролю становлять max 60/min 36 балів. Форма підсумкового контролю – іспит, оцінка за іспит – max 40 / мin 24 бали. Для допуску до іспиту необхідно набрати min 36 балів. Для отримання позитивної оцінки з дисципліни оцінка за іспит має бути min 24 бали. Шкала відповідності оцінок За 100-бальною шкалою Оцінка за національною шкалою 90–100 5 Відмінно / Еxcellent 85–89 4 Добре / Good 75–84 65–74 3 Задовільно / Satisfactory 60–64 35–59 2 Незадовільно / Fail

Українська