Інфопакет

Філософія

ОК.19

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

2 Семестр

4

Результати навчання Студенти повинні знати: 1.1. предметну царину курсу в межах загальної програми з філософії; взаємозв’язки різних періодів філософії; основні засоби (методи) вивчення і дослідження філософії. 1.2. структуру і складові філософії; засновки до появи перших зразків філософування; представників філософії, основні школи та напрямки розвитку філософії. вміти: 2.1 Застосовувати методичний інструментарій навчальної програми курсу 2.2 Аналізувати навчальний матеріал на основі програмних методичних рекомендацій; комунікація: 3.1 Використовувати знання іноземних мов для аналізу інформаційних інтернет ресурсів, читання філософської літератури у підготовці до семінарських занять та написання самостійних робіт 3.2 презентувати результати здійсненої самостійної роботи у вигляді доповідей, повідомлень, есе, презентацій, конспектів

Заочна форма

Попередні умови та додаткові вимоги 1.Студент повинен знати співвідношення різних періодів історії філософії, специфіку виникнення і формування парадигм в історії світової та української філософської думки, зокрема, їх філософсько-політичної складової, місце різних філософських систем в історії філософії, основних теоретичних проблем сучасної філософії. 2. Вміти аналізувати матеріал і самостійно проводити історико-філософську роботу з опрацювання текстів, збирати та інтерпретувати історико-філософську інформацію, аргументовано виявляти особливості історичного розвитку людської думки. Студент має засвоїти виважений перелік історико-філософських лексичних одиниць, які охоплюють певне явище філософії. Сформувати особистий лексикон з дослідження актуальної проблеми філософії.

Зміст освітньої програми Навчальна дисципліна «Філософія» до циклу обов’язкових навчальних дисциплін. Предметом вивчення навчальної дисципліни є основні вчення та поняття філософії; особливості історичного виникнення філософії, структура та функції філософського знання; характерні риси філософського мислення. До предмету вивчення також входить аналіз філософсько-політичної складової філософії. Мета дисципліни – сприяння розумінню у студентів передумов та специфіки формування основних філософських парадигм. Усвідомлення студентами місця періодів філософії в історії філософії. Ознайомлення з конкретно-історичними етапами та особливостями філософії. Особлива увага приділяється філософсько-політичним вчення.

Рекомендована та необхідна література 1. Адо П’єр. Що таке антична філософія? Пер. з французька Йосипенко Сергій Київ : Новий Акрополь, 2014. 2. Арендт Х. Джерела тоталітаризму. К.: Дух і Літера, 2002. 3. Арістотель. Політика. К.: Основи, 2000. 4. Антологія сучасної аналітичної філософії, або жук залишає коробку Грабовський І., Лущ У. За ред. Синиця А.С. Львів : Літопис, 2014. 5. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Пер. з фр. Т. 1. Вид. друге, виправл. К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2011. 6. Платон. Держава. Пер. з давньогрецька Коваль С. Київ : Основи, 2020 7. Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. Т.1. Пер. з англійська Коваленко О. Київ : Основи, 1994. 8. Ярошовець, В. (Ред.). Історія філософії: Підручник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. 9. Coplston Fr. A history of philosophy.: Vol.5. New York, 1994

Заплановані освітні заходи та методи викладання Лекції, семінари, самостійна робота. Лекції відбуваються аудиторно з використанням презентацій та додаткового ілюстративного матеріалу. Семінари відбуваються аудиторно, під час семінарів освоєння матеріалу відбувається у формі дискусій (індивідуальних та групових), обговорень та аналізу, застосовуються ігрові методики, виконання практичних завдань. Самостійна робота студента полягає в систематичному опрацюванні матеріалів, запропонованих викладачем. Засвоєний матеріал підлягає перевірці на семінарських заняттях у формі усного опитування. Крім того, результати самостійного опрацювання матеріалу перевіряються під час написання модульних контрольних робіт. Відпрацювання пропущених занять здійснюється шляхом виконання студентом додаткових завдань з дисципліни.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу (теоретичної та практичної підготовки). - семестрове оцінювання (МАХ – 80 балів / MIN – 48 балів): 1. Робота на семінарських заняттях 2. Контрольна робота у формі тесту. - підсумкове оцінювання: іспит. Підсумкова оцінка визначається як сума оцінок (балів) за всіма успішно оціненими результатами навчання під час семестру (оцінки нижче мінімального порогового рівня до підсумкової оцінки не додаються) та іспиту. Екзаменаційне оцінювання відбувається в письмовій формі. Білет складається з 2 питань, кожне з яких оцінюється за шкалою 20 білів, що в загальному підсумку дає 40 балів за іспит. Максимальна кількість балів, яка може бути отримана студентом, становить 100 балів.

Українська