Інфопакет

Ґендерний дискурс у китайському мовно-культурному просторі

ДВС.1.18

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

8 Семестр

3

ПРН15, ПРН29.2. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Дистанційне навчання

1. Успішне опанування курсів: Практичний курс китайської мови, Лінгвокраїнознавство, Середньовічні літератури Сходу (за мовним спрямуванням), Основи китайської лінгвокультурології, Китайська ієрогліфіка як об’єкт лінгвокультурології, Лінгвокультурологічна інтерпретація китайськомовних текстів; 2. Знання теоретичних основ філологічної науки (лінгвістики й літературознавства) та культурології; 3. Володіння навичками перекладу китайськомовних текстів, а також методологічним інструментарієм лінгвістичного та культурологічного аналізу оригінальних текстів.

Мета дисципліни – формування у студентів-сходознавців уявлення про специфіку ґендерної матриці у мовній картині світу китайців; ознайомлення з ґендерними особливостями культури Китаю від давнини до нашого часу; виховання у студентів практичного вміння здійснювати ґендерний аналіз китайськомовних текстів. Основне завдання, пов’язане з освоєнням ґендерного аспекту китайського мовно-культурного простору, – це вивчення фактичного матеріалу на конкретних прикладах історико-культурної та літературної спадщини. Модуль 1 спрямований на вивчення ґендерних особливостей китайської традиційної культури; Модуль 2 спрямований на опанування студентами ґендерної специфіки китайської літератури та мовної комунікації. Навчальна дисципліна належить до вибіркового блоку «Китаєзнавчі студії: лінгвокультурологія та переклад».

1.Ісаєва Н. С. Китайська жіноча проза: ревізія канону: монографія. К.: Логос, 2017. 2.Ісаєва Н. С. Особливості формування ґендерного літературознавства в Китаї. Питання літературознавства: наук. зб. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т. 2015. Вип. 91. С. 196–208. 3.Ісаєва Н. С. Ґендерне літературознавство у Китаї: витоки і становлення. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. . К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. Вип. 22. С. 44–49. 4.Ісаєва Н. С. Проблемно-тематична парадигма китайської жіночої прози початку ХХ ст.: шлях до самовизначення. . Одеса: Вид-во Міжнародного гуманітарного університету, 2015. Вип. 19. С. 85–89. 5. Ісаєва Н. С. Китайська жіноча література ІІ половини ХХ століття: основні тенденції розвитку. Серія «Східні мови та літератури». К.: ВПЦ «Київський університет», 2017. Вип. 23. С. 53–62.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні й семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: відповіді на семінарському занятті, творчі роботи ( доповіді, презентації), модульан контрольна робота. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 60 балів, у мінімальному вимірі 36 балів. Підсумкове оцінювання: іспит, що проводиться у формі письмової роботи; 1 теоретичне питання з відкритими відповідями, яке оцінюється у 15 балів, 1 практичне завдання (гендерний аналіз уривку оригінального китайсько-мовного тексту), яке оцінюється у 25 балів. Критерії семестрового оцінювання і критерії оцінювання на іспиті представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська