Інфопакет

Китайська література ІІ-ХІІ ст.

ННД. 12.02

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

4 Семестр

4

ПРН 7, ПРН 8, ПРН 13, ПРН 15. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

1. Успішне опанування курсів: Китайська мова, Зарубіжна література, Усна та давня література Китаю; Історико-краєзнавчі студії, Лінгвокраїнознавство Китаю. 2. Знання теоретичних основ сучасного літературознавства та культурології, традиційних та новітніх парадигм сучасної літературної інтерпретації. 3. Володіння техніками й методиками традиційного літературознавчого аналізу художніх текстів, основними навичками художнього перекладу та текстового аналізу. 4. Уміння здійснювати жанрово-стилістичний та образно-символічний аналіз середньовічної китайської прози та поезії.

Мета дисципліни – поглиблене ознайомлення студентів з особливостями літературного процесу в середньовічному Китаї – від періоду Лючао 六朝 (220–589) до доби Сун 宋朝 (960–1279) – та формування у них практичного вміння аналізувати різножанрові прозові й поетичні художні твори. Основне завдання, пов’язане з освоєнням літератури Китаю ІІ–ХІІ ст., – це вивчення фактичного матеріалу на конкретних прикладах історико-літературної спадщини. Навчальна дисципліна «Історія китайської літератури» – комплексна багатосеместрова дисципліна, що складається із 4 частин: Частина 1. Усна та давня література Китаю; Частина 2. Китайська література ІІ-ХІІ ст.; Частина 3. Китайська традиційна драма; Частина 4. Китайська література XIV-XIX ст.

1. Ісаєва Н.С. Жанрова система сяошо (класичний період ІІІ-ХІХ ст.): навчальний посібник. К.: «Автореферат», 2008. 2. Піднебесні пісні: Художні переклади Ярослави Шекери. К.: Сафран, 2020. 3. Хрестоматія китайської літератури (ІІІ–VI cт.) / упор. Я.В. Шекера. К.: ВПЦ «Київський університет», 2010. 4.中国文学理论/刘若愚著 – 南京：江苏教育出版社，2005。 5.中国小说理论史/陈洪著 – 天津教育出版社，2005。

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні та семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: аудиторна робота, відповіді на семінарському занятті, аналітична доповідь (презентація), модульні контрольні роботи, а також курсова робота з тематики та проблематики дисципліни. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 100 балів, у мінімальному вимірі 60 балів. Підсумкове оцінювання: залік. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Критерії оцінювання на іспиті представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська, китайська