Інфопакет

Суб’єктно-образна система фольклору

ОК 09

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2022/2023

1 Семестр

3

ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрямки і школи у фольклористиці. ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки, зокрема фольклористики. ПРН 9. Характеризувати теоретичні та практичні аспекти в галузі філології (фольклористики).

Очна форма

Перед вивченням дисципліни студент повинен: знати теорію фольклору, семіотику фольклорного текстотворення, жанрологію, звичаєве право, обрядову культуру; уміти добирати, опрацьовувати й систематизовувати наукові джерела з конкретного питання; володіти навичками аналітики фольклорного тексту як креoлізованого феномену.

Мета дисципліни – інтерпретація суб’єктно-образної системи та теоретичне обґрунтування онтологічних категорій фольклору, а також – підготовка слухачів першого року навчання в магістеріумі до здійснення фахового аналізу фольклорного тексту з урахуванням новітніх наукових методик та написання магістерської наукової праці. Анотація. Навчальна дисципліна спрямована на вивчення вербальних та невербальних текстів народної традиції, що складають синкретичну цілісність фольклорного феномену. Об’єктом студіювання є різножанрові тексти народної творчості, а предметом – триєдина структурна організація суб’єктності тексту, елементи якої перебувають у рівноправному полілозі між суб’єктністю етносу, соціуму та індивіда.

1. Грица С. Трансмісія фольклорної традиції: Етномузикологічні розвідки. Київ-Тернопіль, 2002. 236 с. 2. Еліаде М. Мефістофель і андрогін. Київ, 2001. 570 с. 3. Івановська О. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів. Підручник. Київ, 2012. 336 с. 4. Потебня О. ПОЕТИКА, або x = а < А (Лекції з теорії словесности). К., 2022.136 с.

У курсі передбачено 2 змістові частини, де перша присвячена вивченню конститутивних складників Заняття проводяться у вигляді лекцій та семінарів, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт та форм контролю. Науковий семінар, проводиться не пізніше останнього лекційного тижня, на якому студенти виголошують/презентують самостійно підготовлену наукову доповідь із однієї з актуальних проблем сучасної фольклористики. Завершується дисципліна іспитом. Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 36 балів, до складання іспиту не допускаються. Максимальна оцінка за додаткові форми оцінювання не може перевищувати 40 % підсумкової оцінки (до 40 балів за 100-бальною шкалою).

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання) – 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння, комунікація, автономність та відповідальність) – 60% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: усна відповідь на семінарському занятті – 4/2 б., виконання двох індивідуальних завдань по 8/5 б., контрольна робота – 20/14 б. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу, яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної. Усі види робіт за семестр мають у підсумку 60/36 б. Завершується дисципліна екзаменом у письмовій формі 40/24 б.

Українська